Як пряму мову перетворити в непряму?

Пряма і непряма мова. 
Перетворення прямої мови в непряму.

Пряму мову можна перетворити в непряму. Тоді вона набуває форми підрядного речення додаткового зі сполучниками що, щоб. При перетворенні прямої мови в непряму можливі такі розряди:

Якщо пряма мова має розповідне значення, то в непрямій мові буде підрядне додаткове речення зі сполучником що.
Наприклад: Каже син до батька: "Я поїду до великого міста на заробітки". – Каже син до батька, що він поїде до великого міста на заробітки.Якщо пряма мова має наказове значення, то в непрямій мові буде підрядне речення додаткове зі сполучником щоб.
Наприклад: Сусід до себе кликав кума: "Приходь лиш, брате, на часок". – Сусід до себе кликав кума, щоб він прийшов на часок.Якщо пряма мова має питальне значення, то в непрямій мові буде непряме питання. 
Наприклад: "Почали возить сіно?" - зацікавивсь Аркадій Петрович. – Аркадій Петрович зацікавивсь, чи почали возити сіно.Якщо в прямій мові є особовий займенник, то в непрямій мові він міняється в особі.
Наприклад: "До вас гості їдуть", - повідомила служниця. – Служниця повідомила, що до нас гості їдуть.

Ви знатимете: ознаки складнопідрядного речення, його будову та засоби зв'язку в ньому; види складнопідрядних речень; особливості складнопідрядного речення з кількома підрядними. Ви вмітимете: знаходити складнопідрядні речення в тексті, у тому числі складнопідрядні речення з кількома підрядними; визначати головну і підрядну частини, види складнопідрядних речень; розрізняти сполучники і сполучні слова; правильно ставити коми між частинами складнопідрядного речення й обґрунтовувати їх уживання; конструювати складнопідрядні речення різних видів, аналізувати й порівнювати їхні виражальні можливості.Складнопідрядним називається складне речення, частини якого нерівноправні за змістом і з'єднані підрядними сполучниками чи сполучними словами. НАПРИКЛАД:   1.Люблю, коли із неба місяць круторогий туманно дивиться в вікно (В. Сосюра).   2. Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила (Д. Павличко).Слайд 4

У складнопідрядному реченні обов'язково є одна головна частина та одна або кілька підрядних. Частина складнопідрядного речення, від якої ставимо питання, називається головною, а частина, яка відповідає на поставлене питання, називається підрядною. Підрядна частина може стояти перед, після або в середині головної. НАПРИКЛАД: Що? Люблю, коли хвилі юрбою шумують, ламаючи лід (В. Сосюра). підрядна частина   якому?  На місці, де стояла прадавня рідна хата, нині уже стоїть нова (І. Чендей). підрядна частина

Слайд 5

Підрядна частина завжди має у своєму складі підрядний сполучник або сполучне слово, які разом з інтонацією є засобами зв'язку частин складнопідрядного речення.

Слайд 6

Розділові знаки, інтонація В усному мовленні підрядна частина відокремлюється від головної паузою, а на письмі - комою. НАПРИКЛАД: 1. Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський). 2. Могутній той народ, який має синів, об'єднаних любов'ю до Вітчизни (Л. Силенко). 3. Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, усякого погляду справжня людина (В. Сухомлинський).

Слайд 7

Стилістичні особливості

Слайд 8

Будову складнопідрядного речення можна зобразити за до схеми. При цьому головну частину позначаємо квадратними дужками, а підрядну - круглими. У схемі також ставимо відповідний розділовий знак, вказуємо підрядний сполучник чи сполучне слово, надписуємо питання. НАПРИКЛАД: Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати (Д. Павличко). які? [ ], (що). 2. І скрізь, де тропа моя в'ється, лишав я частиночки хмари (Д. Луценко). де? [ , (де), ]. Схеми

Объяснение:

Усе( займ., підмет) знайоме( прикм. присудок) і рідне( прикм., присудок) до(прийм) болю(обставина, іменник) в( прийменник) душі(іменник, обстав.) і(сполуч.) криниця(іменник, підмет) в(прийм.) саду( іменник, обст), і червона(прикм.ощначен.) калина.(іменник, підмет)

Наші(озачен.,займ.) нащадки(підм, іменник) будуть(присуд. частка) милуватися(присуд.дієсл.) рідною(означ.прикм) природою(імен. додатко): червоною(означ. прикм) калиною( додати. імен.), квітучою( прикм. означ.) вишнею(імен. дод.), жовтою(озн. прикм.) кульбабкою( дод.імен.).

У( прийм) цьому(займ. озн.) світі( обстав. імен) дивне( прикм. озн.) все(займен. дод.): квітка(імен. дод) і(спол)плід(імен,дод.), вітер(імен. дод.) і(спол) зірка(імен. дод), краплина(імен. дод.)води( імен, озн.) й( прийм)дрібна(озн. прикм) піщинка( імен.дод). Та( прийм), мабуть, для( прийм) самої( займ, озн.) людини( імен.дод) найдивніша( прикм. озн.) вона( займ. підм.) сама.( займен.підм.)

Є ( підм, дієс) на( прийм) світі( імен. обст.) плоди(підм. імен.) і( спол)дерева( імен. підм.) незнані( прикм, дієс.): помаранчі( підм. імен.) цитрини(ви. підм.), кокоси(ім. підмет), банани( ім. підм.), виногради( ім. підм.), солодкі( озн. прикм ), інжир( ім. підм.), і( спол.)маслини( ім. підм.),. А( спол) для( прийм.) нас( займ, дод) наймиліша( прикм. озн.) червона( прикм. озн.)калина.(ім. підмет)