25 і іть будь ласка написати статтю в газету на тему "частіше за все щастя приходить до щасливого, а нещастя до нещасного"

Частіше за все щастя приходить до щасливого, а нещастя - до нещасного.Частіше за все щастя приходить до щасливого, а нещастя - до нещасного.

Моя мама часто каже, що речі є такими, як ми до них ставимося.

Однак, я довго не міг зрозуміти що це означає. Як ось цей маленький

велосипед, що вже багато років стоїть на балконі, може виглядати по-

різному для кожного хто його бачить?

 І одного разу я збагнув. Пригадую, коли у мене не було велосипеда,

я був упевнений, що стану найщасливішим, коли мені його куплять. Так і

трапилось. Мені купили велосипед, точніше не велосипед, а щастя. І до мене

малого і щасливого щастя приходило щоразу, коли я крутив педалі. Яким

же щастям було проїхатися брудною калюжею, коли бризки розліталися на

всі боки! Та чомусь ця калюжа не викликала жодних позитивних емоцій у

тітоньки, що проходила повз. Скоріше навпаки – вона виглядала нещасною і,

напевно, почувалася так само. А моя щаслива калюжа для неї перетворилася

на суцільне нещастя у вигляді задрипаного багнюкою плаща.

 Виходить і справді, речі є такими, як ми до них ставимося. А щастя

обирає того, хто його чекає.

На дворі зима. В цей прекрасний зимовий день на небі ані хмаринки. Вчорашній снігопад укутав місто в блискучу білу шубу. Ми з татом йдемо до лісу. Тут дуже красиво. Всі, кому доводилося бачити зимовий ліс, знають про його дивовижну красу. Між величними засніженими ялинами лежать величезні замети. Стежки розписані ієрогліфами пташиних слідів. Шишкарі, старанно видовбуючи насіння з шишок, не звертають на нас ніякої уваги. Це дивовижні птахи. Не боячись морозів, вони виводять своїх пташенят взимку.

Объяснение:

ответ

ответ дан

Mrakocid

Наголоси у словах багато важать у живій мові. Наприклад, насИпати і насипАти. На письмі, де не позначено наголосів ці два слова годі розрізнити. А вони значать не одне й те саме. Засвоюючи мову з тексту, читач не може засвоїти правильного наголошення. Найкраще засвоювати правильний наголос з живої мови, з радіо або ТБ, чи на виставі в театрі. У цій царині політика зближення мов наробила чимало шкоди. Мовознавство під зорями Кремля спотворило український наголос у низці слів. Ці спотворення не сприяють розвитку мови, а навпаки збивають з пантелику мовців. Псують наголос у мові також і поети, які заради рими міняють наголос. І то не якісь початківці, а й метри. Пише М. Рильський: “Як же так убого ви живЕте Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні космічної ракЕти Солов’я не в силі зрозуміть?” Якби метри вдавались до редакторів, і редактором був би автор цих рядків, то наведена строфа звучала б так: Як же живетЕ ви так дрімуче, Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні ракет до-зір-ідучих Солов’я не в силі зрозуміть? Наш наголос у словах несетЕ, беретЕ, живетЕ, даєтеЕ на останньому складі. Інакше – це київське койне. ГАРАЗДИ чи ГАРАЗДИ? Слова гаразди і негаразди часті гості сьогодні у ЗМІ. Але на радіо й телебаченні вони, очевидно, часом або й завжди звучить неправильно, бо у словниках нема одностайности щодо наголосу в цих словах.