Написать росповидь *хвала рукам, що хлибом пахнуть.

Принесли хліб , на столі поклали. Пахучий , ще теплий. Із шкоринкою золотою. Це від вогню позолота в нього. Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи. Золоті роботящі руки зерно у ріллю посіяли. Урожай доглянули й зібрали. Роботящі руки зерно змололи , хліб спекли. Роботящі руки в дім його принесли , і на стіл положили. І лежить хліб на столі  - теплий , пахучий руками працьовитими випечений. Тому й говорять усі  люди , хвала рукам що пахнуть хлібом.

Мода в мові, мовна мода — наявність у суспільстві, переважно серед окремих категорій мовців, у межах якогось часового проміжку певних смаків в уживанні тих чи іншних мовних одиниць, творенні мовних моделей, у користуванні певним функціональним різновидом мови тощо. Ці смаки зорієнтовані на наслідування відповідних зразків, що розцінюються як престижні, авторитетні, нові і т. ін. Це один з виявів мовної естетики.

Критерієм моди в мові є не просто оцінки на зразок «гарно/негарно» (як, наприклад, у явищі милозвучності мови), «подобається/не подобається», а «гарно» — тому, що це престижно, сучасно, культурно або оригінально. Іншими ж категоріями мовців, навпаки, такі мовні явища можуть сприйматися як манірні, претензійні й навіть вульгарні. З часом той чи інший вияв мовної моди або стає загальноприйнятим і стилістично нейтральним, або відмирає. Джерелом тенденцій моди в мові є особливості мови певних категорій або навіть окремих мовців, які:

вважаються соціально авторитетними, престижними (опозиція «престижність/непрестижність» при цьому є похідною від опозицій соціально-територіальної, соціально-професійної, часового плану — «центр/периферія», «місто/село», «соціально-культурна еліта/народ», «нове/старе» і под.);

цілеспрямовано подаються (з певною політичною, культурною та іншою метою) як такі, на які варто рівнятися; таким у своїй культурно-естетичній орієнтації є, зокрема, шлях становлення літературних мов на власній народній основі (мотивувальні опозиції престижності — непрестижності тут ті самі, що і в попередньому вияві, тільки звичайно з протилежним розташуванням полюсів: «народ/еліта» і под.; крім того, актуалізується опозиція «своє/чуже»);

не тільки не є соціально авторитетними в звичайному розумінні, а, навпаки, можуть займати нижчі позиції в ціннісних орієнтаціях соціуму, але експресивність мови яких може також ставати предметом наслідування (в основі оцінної шкали престижності/непрестижності тут лежать опозиції «нове/старе», «чуже/своє», «не так/так, як усі»), наприклад, наслідування молодіжного та ін. жаргонів (навіть у назвах телепрограм: «Круті новини», «П'ятий кут»)

борімося за чистоту нашого міста
завжди приємно гуляти по чистих і привітних вилуцях. але останнім часом це рідко коли вдається. відусіль можна знайти купи різного сміття, будь то центр міста, чи вулицця поза ним. мені інколи стає дуже соромно за тих людей, які так беззтактовно вчиняють - просто викидуючи папірці або пляшки на узбіччя чи навіть на саму дорогу. люди, схаменіться! з такими темпами ми перетворимо місто на справжнє сміттєсховище! ви ж цього не хочете? тому, борімось разом зачистоту нашого міста!