Мінні твір в повітрі "вже пахне весною" з прикметниками з часткою не

За горою, у лесной опушки,
Где растаял снег,
Солнце вышло, подарив веснушки,
Звон капели и весенний смех.

Радостью сверкнул проказник лучик
И скакнул к проталинам лесным,
Покатился ручейком певучим
К речке, дав ей сок самой Весны.

Встрепенулась речка, рассмеялась,
Разлилась широкою водой,
И к полям проснувшимся помчалась,
Чтобы радость принести с собой.

Всё вокруг мгновенно изменилось,
Заиграло радугой цветной.
Жизнь на землю снова возвратилась,
И запахло в воздухе весной.

Відповідь: Патріот – це людина, яка щирими  діями  доводить все своє ставлення до України. Це бажання зберегти культуру країни, захистити її кордони, суверенітет. І такою людиною може бути кожен.

Патріоти  в  Україні  були  завжди. Вони обороняли землі, співали пісні, молили  й  закликали в поезіях. Сьогодні патріотизм набув дещо іншого значення. Він проявляється у ввічливому ставленні до людей,до і військовим на Сході Такі, здавалося б, на перший погляд прості речі і роблять із нас людей, справжніх громадян своєї країни.Патріотизм живе в кожному з нас. Просто в когось він проявляється більше, в когось – менше. І саме від нас, молодого покоління, залежить, якою буде Україна в майбутньому.

Пояснення:

Объяснение:

Скоро мені доведеться вступити в доросле життя, залишивши позаду шкільні роки. На випускному вечорі мені належить почути зі сцени актового залу напутні промови вчителів і батьків.

Я буду слухати ці слова з максимальною уважністю, адже вони будуть говорити, передаючи за до фраз гіркоту від свого якогось невдалого досвіду, даючи нам поради, які є життєво важливими і необхідними для нашого щасливого подальшого життя.

Доросле життя… Радують і одночасно засмучують ці слова. Тепер я повинен буду приймати зважені рішення, нести стовідсоткову відповідальність за всі свої вчинки, навчаючись витягувати мораль з тих ситуацій, які ставлять в безвихідь і нагнітають.

Розуміння того, що людина не є ідеальною, схильна робити помилки, помилятися і падати, валить у серйозні роздуми. Адже мені треба буде незабаром почати самостійно вирішувати проблеми, намагатися справлятися з виникаючими труднощами, і при цьому не втрачати силу духу.

Я вже встиг познайомитися зі словами «любов», «дружба», «ненависть» і «прощення». Я знаю, яке почуття відчуває людина, коли їй боляче, і які емоції переповнюють її серце, коли їй радісно. Мені всього шістнадцять, але я вже випробував різноманіття того, що робить людину душевніше і терпиміше, залишаючи місце виправленню допущених помилок.

Кажуть, життя дорослої людини складається з сірих буднів в постійному очікуванні вихідних днів. Але все ж я перебуваю в упевненості, що в житті багато місця для почуттів, що переповнюють душу і дарують безліч емоцій, а не тільки робота і побутові проблеми. Найголовніше – навчитися керувати своєю незалежністю, і бути вірному самому собі, не залишати часу ліні і пошуків виправдання поганих вчинків.

Мої щирі бажання зараз полягають в успішне закінчення школи, отримання професії та влаштування особистого життя. Я дуже хочу, щоб мені вдалося зустріти свою другу половинку і побудувати сімейне щастя, ростити дітей, даючи їм гідне виховання, і розуміти, що мій заробіток збігається з усіма особистими потребами, а робота приносить задоволення.

Це сумно – прощатися з дитинством, стаючи дорослою особистістю. Школа навчила мене отримувати знання, вчитися любити Батьківщину, радіти дрібним перемогам і засмучуватися невдач, і, звичайно ж, дала бездоганні знання улюбленого предмета, з яким, можливо, буде пов’язане моє життя. Я буду сумувати за вчителями, за однокласниками і навіть кабінетами, в яких відчував себе молодим і безтурботним.