Рідна мова... Така неповторна, мелодійна й співуча. Ізмалку у словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова - безцінний скарб народу. Слова можуть об'єднувати і роз'єднувати, але об'єднуючя їхня сила у стократ дужча. Людина має завжди пам'ятати, звідки вона родом, де її коріння. Без рідної мови людина - дикун. Без неї немає нас як народу, немає минулого, немає й майбутнього. Знання рідної мови - священний обов'язок кожного українця. Слово надто багато важить в житті, як відомо, воно може впливати на долю, воно вмить змінює настрій, робить людину щасливою або розгубленою. Ще вдитинстві рідна мова допомагає нам пізнавати світ, відкривати для себе великий і чарівний світ життя. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, до рідного народу, не вартий уваги і поваги. Мова служить нам завжди. Українська мова- це барвиста, запашна квітка, яка вічно квітне, долаючи час. Калиновою, солов'їною називають українські поети нашу мову. Мова народу - найкращий цвіт, що ніколи не в'яне, а вічно живе, розвивається. Тож бережімо рідну мову, шануймо й розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу!
Розставте пропущені розділові знаки. На березі козак Швайка зупинився, видихнув на повні груди й сказав : "Приїхали. Здоров будь ,Дніпре !"Та Дніпра не було видно. Навколо купчилися очерети й червонястий верболіз. З верболозу вигулькнули вершники зодягнені по-козацьки. У кожного була зброя, а на голові зведена набакир смушкова шапка. Довговусий здоровань загорлав:" Та це ж Пилип !Де це ти пропадав ?"Швайка пояснив друзям:" Це сам Вирвизуб ."Той уважно придивився до хлопців і сказав :"А це, що за козаки? Чи не рано їм до шаблі братися ?"."Де там рано! Саме час"- відказав Швайка .А за мить додав:" Вони нас з тобою пане-товаришу незабаром за пояс заткнуть"
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Будь-ласка складіть твір держава це ми
Як відомо, держава – це утворення, створене людьми для врегулювання їхніх інтересів і конфліктів. Згідно загальній ідеї кожна держава складається з представницьких органів, таких як Президент, парламент тощо. Водночас вкрай важливо розуміти, що, у зв’язку з тим, що органи ці є представницькими, є і той, кого вони представляють. Саме народ, частиною якого є і ми, обирає і таким чином формує представницькі органи. Представницькі органи держави представляють народ.
Кожна людина є хоч і невеликою, але все ж частиною держави. Це накладає на кожного представника народу нехай малу, але відповідальність за те, що відбувається в нашій країні. Тому з дитинства необхідно замислюватися про те, як можна було б поліпшити країну і державу, зробити її більш приємним місцем для перебування та життя. Звичайно, далеко не кожен з тих, хто замислюється, зможе привнести і додуматися до чогось дійсно корисного, але, чим більше таких буде, тим більша ймовірність успіху.
Однією з характерних рис сучасного українського суспільства є байдужість до громадських і політичних процесів. Багато людей дистанціюються від суспільства, не хочуть брати участі у вирішенні спільних проблем життя людей і бажають лише сконцентруватися на власному особистому житті, покращуючи лише свої справи. Таку позицію зрозуміти можна, адже сучасне суспільство демократично і не вимагає від кожного обов’язкової участі. Але варто розуміти, що такі люди навряд чи мають моральне право нарікати на недосконалість нашого суспільства і держави. Якщо людина нічого не робить для поліпшення не тільки свого життя, але і для збільшення справедливості, чесності та прозорості в суспільстві і державі, чому вона повинна потім бути незадоволеною різними явищами негативного характеру? Держава та її якість – це ми, бездіяльність кожної окремої людини призводить до того, що держава стає гірше і менш перспективною. Важливий принцип кожного послідовного і відповідального громадянина полягає в тому, що потрібно починати все з себе. Якщо ви хочете жити в більш гарній і приємній країні, шукайте шляхи для того, щоб зробити щось для неї корисне, а не просто скаржіться на те, як погано ми всі живемо.
Держава – це ми. Серед нас занадто багато байдужих людей, які не турбуються про те, що буде з нашою державою не лише через десять років, а й навіть завтра. Цю ситуацію потрібно змінювати, адже, якщо цього не робити, ситуація поступово буде лише погіршуватися і рано чи пізно люди побачать, що разом з деградацією держави деградували і вони самі.