Випишіть із творів художньої літератури п'ять речень з відокремленими дієприкметниковими чи діеприслівниковими зворотами.

1.Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко).
2. На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця (Ю. Збанацький).
3.Безмежний степ, ужитий снігом, спав (М. Старицький).
4.) Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою.
5.Біля входу в парк, порослого високою травою, панувала тиша.

1. Пригадайте теоретичний матеріал попередніх уроків і скажіть, чим відрізняються складнопідрядні речення з підрядними означальними і складнопідрядні речення з підрядними обставинними?

2. На які запитання відповідають підрядні обставинні місця, а на які – підрядні часу?

3. Що подібного є між обставинами простого речення і підрядними обставинними частинами складного речення?

4. Поставте один одному запитання, що передбачають відповідь у формі складнопідрядного речення з підрядними обставинними місця або часу.

 

Підрядними обставинними місця називають речення, що вказують на місце дії в головному реченні і відповідають на питання де? куди?Наприклад: Шукай собі друзів там, де панує довіра й підтримка. [ ], (де)Підрядними обставинними часу називають речення, що вказують на час дії головного речення і відповідають на питання коли? з якого часу? відколи? як довго? до якого часу?Наприклад: Будьте готові вислухати людину, коли вона потребує цього. 

 

1. Розгляньте ілюстрації. Чи пов’язані вони з темою «Краса людських стосунків»? Обґрунтуйте свою відповідь за до складнопідрядних обставинних речень.

 

 

2. Прочитайте речення. Розкажіть усе, що вам відомо про обставинні речення часу. Речення використайте як приклади. 

1. Коли рішення приймаєте правильне, серце б’ється спокійно. 2. Коли виходиш із дому, будь спокійним і доброзичливим (Соломія Павличко). 3. Коли ми довіряємо собі, своїм почуттям, своїм емоціям, своїм відчуттям, тоді ми можемо повноцінно взаємодіяти з іншими людьми (Н. Рубштейн). 4. Слова лиш тоді набувають сили, коли перестаєш говорити їх дарма (З нар. мудр.).

Кожен погодиться з тим, що сьогодні дуже багато образ серед людей, які псують відношення й взагалі настрій. Образа, як тяжкий камінь на серці. Його можна прибрати, але це треба вміти зробити. Поміркуймо, яку користь приносить образа на когось? На мою думку, ніяку. Навіщо тоді мучити себе та інших. Звісно, що це нікому не потрібно. Який же існу б, щоб врятуватись від цієї "напасті"? Все досить просто. Потрібно лише пробачити. Прощення- це найкорисніші ліки від образи на когось. Можливо, для когось ці ліки занадто "дорогі", через гордість. Мені завжди допомагає думка про те, що якби я помилилася, то дуже б хотіла, щоб мене пробачили й не тримали довго образи. Завжди потрібно ставити себе на місце тієї чи іншої людини, яка нас образила, чи яку ми образили. Це справді допомагає. Отже, не потрібно берегти у своєму серці місце для образ. Там повинно завжди залишатися місце для любові та доброти