Скласти речення за схемою: 1) [ ] яке [ ], ( ) 2) [ ], [ ] i ( ) 3) [ ], [ ], проте [ ], ( ) 4) [ ], i [ ], ( ), ( ) 5) [ ], [ ], проте [ ], ( ), ( ) 6) [ ], i [ ], ( ), ( ) [ ] 7) [ ], але [ ], ( ) 8) [ ], [ ], i ( )

2) Ми замовкли, бо десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня.
3) Земля співала, зорі лютували, усе гуло, проте мовчали роси, що ( спол. слово) цілували любо тихе небо.
4) Вірші лилися з-під пера, і свічка засинала, що  світлом грала, що плакала чомусь тепер.
5) Ми були щасливі, наші серця посміхалися, проте зрадливі сльози не вщухали й знущалися з нас, як водограй, як буря.
6) Цей вчинок не був зрадою, і він , як ( завжди спол. слово) незначна зморшка, як мізерна комашка, лише трохи турбував мене.
7)Нове запалало на видноколі, але старе не хотіло вщухати, бо воно мало бажання жити.
8)Ти смієшся, дівчино, ти знущаєшся з мене, і колись сонце забере тебе.

Идатний український філософ, письменник, поет і просвітитель-гуманіст Г. С. Сковорода є автором цілої низки притч-оповідей, які мають алегоричний повчальний характер. Притчі Г. Сковороди з упевненістю можна назвати справжніми байками, бо вини так само мають мораль, діалог і сюжет. У притчах автор висловлював свої особисті педагогічні, естетичні і філософські погляди. Наприклад, притча Г. Сковороди «Вдячний Еродій» присвячена важливій ролі природних людських нахилів у справі навчання і виховання.А ось притча «Вбогий Жайворонок» навчає читачів судити про людей не за обличчям, а за серцем і розумом. В цьому творі письменник виступає проти паразитичного існування і зажерливості панів. Він впевнений, що будь-кому треба жити чесно і стерегтися «споживати чуже добро» – саме так радить своїм читачам Г. Сковорода. Що не поклав – то не руш. Також автор закликає до гуманності: «Хай болить тебе горе ближнього».Відправляючись думкою у майбутнє, Г. Сковорода досить часто замислювався, якою ж буде людина наступних поколінь і яким буде прийдешнє суспільство. Він мріяв про те, що в майбутньому людина буде досконалою – справедливою, порядною, доброю і розумною. Г. Сковорода усе своє життя шукав відповідь на питання: як зробити людину саме такою? А зробити це можна, насамперед, поширенням знань. Тому філософ і письменник у працях і філософських листах утверджував культ розуму.Твори Г. Сковороди допомагають і зараз знайти відповіді на одвічні людські питання. А одним із свідчень глибини творчості письменника є її афористичність. З творів Г. Сковороди пішла мандрувати по світу не одна крилата фраза, серед яких і добре відомий більшості освічених українців вислів «Не все те отрута, що неприємне на смак».Цей вираз досить простий для розуміння. Щодо того, як особисто я розумію цю крилату фразу, то я вважаю, що вона чимось нагадує іншу приказку: «Не все то золото, що блищить». Це позначає, що більшість людей сприймає події, явища і людей по їх зовнішньому вигляду і поверхневим якостям, не замислюючись більш глибоко.Я вважаю, що цим висловом Г. Сковорода намагався довести до людей, що інших треба сприймати не по зовнішньому вигляду, а по їх душевним та моральним якостям. Те ж саме можна сказати і про будь-які неживі речі. Адже, наприклад, звичайна пігулка, гірка на смак, у деяких випадках може врятувати людині життя, а багато смертельно небезпечних сумішей мають приємний запах і смак. Таких прикладів з нашого життя можна привести безліч. І тому я вважаю, що треба не забувати крилатий вислів «Не все те отрута, що неприємне на смак» і частіше замислюватися над тим, з чим, або з ким ти маєш справу.

Герой – людина, що здійснює акт самопожертви заради загального блага». Спробуємо на основі цього визначення скласти портрет сучасного героя. Що ж, герой – це, в першу чергу, людина! Але не кожна людина є людиною, а тим більше, героєм. Якими ж якостями треба володіти, щоб наблизитися до заповітного статусу героя нашого часу? Я не буду говорити за всіх, а скажу особисту думку, яка, може, й неправильна. Герой не є ідеальною людиною, він необов'язково повинен бути красивим, як лялька, розумним як Ейнштейн. У героя можуть бути свої недоліки, які він не приховує, але і не виставляє напоказ. Герой повинен бути розумним, не в плані інтелектуальному, а в плані духовному, мати мету і йти до неї, бути хитрим, знати свою справу, не гаяти час, знати, що хоче, вміти виходити зі складних ситуацій, думати, перш ніж сказати, цінувати кожну хвилину свого життя і знаходити в кожній людині щось хороше. Так має жити сучасний герой, справжній чоловік.Звернемося до наступної частини нашого визначення, в якій сказано, що герой здійснює «акт самопожертви заради загального блага». Тобто, він жертвує собою заради когось: батьків, дітей, простих перехожих, друзів, свого міста, країни. Які ж він може здійснювати пожертвування? Ну, він може пожертвувати своїм часом, щоб до загубленому хлопчику знайти свою маму, або врятувати уссурійських тигрів, що гинуть. Він може хоча б ризикнути здоров'ям, доглядаючи за хворою на грип бабусею чи рятуючи потопаючу людину. Він може пожертвувати своїми грошима, допомагаючи дитячим будинкам або рятуючи від голоду африканських дітей. Та ще багато чим можна пожертвувати заради когось. Але мало просто жертвувати, потрібно робити це абсолютно безкорисливо і точно знати, що твоя до потрібна.А навіщо витрачати час, допомагаючи тим, хто від тебе до не чекає, не просить її, кому до взагалі не потрібна? Робити щось для іншої людини з метою в майбутньому нагадати, що «Я тобі допоміг у той раз, тепер я хочу отримати до від тебе!». І людина з почуття обов'язку (при цьому її може супроводжувати ще маса неприємних почуттів та емоцій) починає допомагати, незважаючи на своє небажання.Зберемо цілісну картину героя. Отже, герой – не ідеальний. Він може бути негарним, худим, суперечливим, задумливим, неуважним. Герой повинен допомагати іншим, причому, не завжди звичними Герой, думаючи про інших, повинен в першу чергу думати про себе, адже поки не буде миру і гармонії в собі, навколо нікому краще не стане!Ми живемо на початку XXI століття, а це не XIX і навіть не XX! За кілька останніх десятиліть наше життя багато в чому змінилося, причому, дуже сильно. Дітей вчать у школі так, що зі шкільною підготовкою можна відразу йти працювати! Вчені, здається, відкрили і вивчили все, що можна. Величезні гроші витрачаються іноді на дурні відкриття і дослідження, але все-таки це нікого не зупиняє. Зараз ми можемо майже повністю замінити нашу працю на машинну: посудомийні і пральні машини – замість тазиків з водою; автомобілі та інший транспорт – замість трійок коней; електронна пошта – замість паперової; мережа Інтернет і телевізор – замість газет і радіо. Так що героями нашого часу можна назвати «великих» вчених, які нам полегшують життя. Але це неможливо, оскільки внаслідок відкриттів і винаходів все тих же вчених, ми потихеньку деградуємо, як не прикро це усвідомлювати. Саме тому сумом і смутком людей в наш час стає нестача спілкування з іншими, живими, людьми.У наш час потрібно бути бадьорим, товариським, веселим, ніколи не сумувати, вміти вирішувати свої проблеми самостійно і знаходити в собі сили простягнути руку до ншим. Особисто мені дуже не вистачає простого людського спілкування, усі загрузли в світі Інтернету і соціальних мереж, в яких спілкуватися (як їм здається) набагато легше. Що ж, з'єднавши опис понять героя і нашого часу, можна отримати досить повне уявлення про сучасного героя, хоч і трохи суперечливе. На жаль, назвати для прикладу ім'я такого героя я не можу, бо ще ніколи не зустрічав людини з такою характеристикою, що була описана вище. Але я знаю точно, що кожен повинен стати героєм для себе, відчути себе героєм, намагатися бути героєм. Тоді і навколишні люди, можливо, стануть захоплюватися вами. Головне – добре старатися! Головне – захотіти і пам’ятати, що завжди бути героєм неможливо, а ось залишатися людиною можна завжди