Спильнокореневи прикметник до слова песни и мелодия

Спільнокореневі прикметники до слів:

пісня – пісенний (корінь – -пісн-/-пісен-)

мелодія – мелодійний (корінь – -мелодій-)

Людина — це унікальна істота, вона є особою, яка має власний розум, власну волю, власні почуття.  

Людина безсмертна  у своїх ділах. Усе, що кожен з нас зробить, матиме свій слід у майбутньому. Покликання кожної людини — жити гідно. Часто ми відволікаємося на дрібні і скороминущі речі, а це принижує людину, робить її життя примітивним і нецікавим.  

Кожен має особисте покликання. Кожного наділено тим чи іншим талантом, якоюсь характерною властивістю, яку людина може розвинути або змарнувати. Навіть якщо ми не маємо здібностей до мистецтва, науки чи спорту, то можемо розвивати щедрість, терпимість, порядність та інші чесноти.  Часто людина  будує величезні плани, мріє про високе життя, але не вміє бути уважною до щоденних потреб рідних. Люди мають жити в дружбі, злагоді, допомагати один одному. А до має бути безкорисливою. Сильніший повинен піклуватися про слабшого. Сила сильного полягає в тому, наскільки він використовує її для служіння іншим. Батьки не просто виховують дітей, забезпечують їжею, одягом, відсилають до школи; вони люблять їх і піклуються про них.

Кожну хвилину  потрібно пам’ятати, що  треба навчитись прощати, жити в спільноті: потішати самотніх, давати потребуючим. Ми маємо творити добро і боротись зі злом. І якщо деколи відступаємо від цього, то завжди маємо можливість виправитись.

Відповідь:

Пояснення:

ема: Присвійні займенники. Морфологічний розбір займенників

 

Хід уроку

ПРИСВІЙНІ займенники вказують на належність чогось:

мій, наш - першій особі;

твій, ваш - другій особі;

їхній - третій особі;

свій - будь-якій особі.

 

Присвійні займенники змінюються за родами, числами й відмінками

Н.в.

мій

моя

моє

мої

Р.в.

мого

моєї

мого

моїх

Д.в.

моєму

моїй

моєму

моїм

Зн.в.

мій, мого

мою

моє

мої, моїх

Ор.в.

моїм

моєю

моїм

моєми

М.в.

(на) моєму, моєм

(на) моїй

(на) моєму, моєм

(на) моїх

 

Значення присвійних займенників можуть набувати особові займенники: його, її, їхній у формі родового відмінка.

 

ПОРІВНЯЙТЕ:

Це блудний син.

І хто його не знає?

І. Драч

Була його дорога нелегка.

М. Рильський

А її огорнула печаль.

Б. Олійник

У її очах ворухнувся здогад.

М. Стельмах

 

Такі присвійні займенники, на відміну від особових, ніколи не мають приставного звука [н].

Послідовність розбору займенника як частини мови

Займенник, його загальне значення.

Початкова форма.

Розряд за значенням.

Рід (якщо є).

Число (якщо є).

Відмінок.

Синтаксична роль.