2.виділіть речення із сурядним і підрядним зв'язком. • а. сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (м. коцюбинський • б. минає літо, осінь вже бреде, лісів багрянець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де-не-де, кружляючи, лягає під дерева (л. тендюк). • в. в ті дивні дні, коли мої штани іще тримались на одній підтяжці, я все ніяк допетрати не міг, що крутиться земля, мов куля кругла (б. олійник). • г. варто писати про наші села й міста, про наші вулиці, треба називати їх. справжніми іменами, щоб у людських серцях рідна земля оживала, щоб чоловік, уперше потрапивши на те чи інше місце, безпохибно пізнав -ось він, той край, про-який читав (в. шевчук).

А)складне речення із сурядним та підрядним зв'язком
Б)безсполучникове складне речення
В)складнопідрядне речення
Г)складнопідрядне

Числівник - самостійна частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі.  Числівники відповідають на питання скільки? скількох? котрий? котра? котрі? тощо. Наприклад :  Двоє друзів грають в піжмурки.

Числівники за значенням і граматичними ознаками поділяються на кількісні і порядкові.

Кількісні  числівники означають число або кількість  предметів і відповідають на питання  скільки?

Наприклад : троє, півтори, дванадцять, тридцять, шестеро. 

Порядкові числівники - означають порядок предметів при лічбі, відповідають на питання який?

Наприклад : четвертий, восьмий, третій.

Числівників за складом поділяються на прості, складні, складені.

Прості(складаються з одного слова): два, три, шість.

Складні (складаються з одного слова з двома коренями) : п"ятдесят, триста;
Складені (складаються з двох і більше слів): тридцять п"ять; сто двадцять  сім.

Складені числівники пишуться окремо: дві тисячі триста  тридцять два, дві тисячі вісім.

 

 

 

 

 

 

 

Правопис і та и у префіксах українських слівБукви і, и у префіксах пишуться за загальними правилами.Префікси від-, під-, а також прі- (вживається лише в трьох словах: прізвисько, прізвище, прірва) пишуться завжди з буквою і: відкрито, підпалити, прізвище.Звук [і] в них з'явився на місці колишнього [о] (відхилити- одхилити, прірва- прорвати).Префікси ви-, при- завжди пишуться з и: прикрашати, вибір, привабливий.Префікси з кінцевим приголосним перед двома або більше кореневими приголосними у кінці одержують голосний і: розібрати, відімкнути, обігнати.Правопис і та и в суфіксах українських слівУ більшості суфіксів и та і пишуться за загальними правилами.У суфіксах -ість, -іт, -ів пишеться і, оскільки [і] тут чергується з [о] та [е]: батьківський- батькова, царівна- царева, співучість- співучості.У суфіксах -інь, -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий) завжди пишеться і: височінь, далечінь, гарячіший, малюсінький, гарячіший, новісінький.Суфікс -інн(я) пишеться:в іменниках, утворених від дієслів (сушити- сушіння, служити- служіння, ходити- ходіння);в іменниках із збірним значенням, утворених від іменника на -інь (корінь- коріння, волосінь- волосіння).Суфікс -инн(я) пишеться тільки в іменниках із збірним значенням, крім утворених від іменника на-інь (буряк- бурячиння, мак- маковиння, лопух- лопушіння; виняток: камінь- каміння, корінь-