Умоляю . сочинение на тему : довгий шлях починається з першого кроку .

Я погоджуюся з китайським філософом Лаоцзи, який ска­зав: «Довгий шлях починається з першого кроку”. Більшість із нас прагне бути успішним, але не всі досягають своєї мети. Річ у тім, що лише одиницям притаманні потрібні для цього риси характеру: цілеспрямованість, рішучість, упевненість, здатність сконцентруватися й повністю присвятити себе справі.

По-перше, початковий крок є найважливішим, адже на шляху до здійснення своєї мрії часто доводиться боротися із самим собою: ми вимушені робити те, чого не хочемо, і відмовлятися від того, що робимо із задоволенням.

По-друге, саме перший крок зазвичай І стає мотивацією для по­ дальших дій, а рішучий, вдалий початок здатен надихнути на ве­ликі звершення. Прикладом може слугувати біблійний герой Мойсей, який на­намагався врятувати єврейський народ, звільнивши його від раб­ства. Іван Франко у своїй поемі «Мойсей» описав довгий сорока­річний шлях блукань пустелями колишніх рабів-євреїв, яких пророк повів за собою в пошуках «землі обіцяної», кращої долі.

Цікавим прикладом із життя є видатний боксер, наймолодший абсолютний чемпіон світу Майк Тайсон. Він народився в неблагонадійній родині в одному з кримінальних районів Нью-Йорка. До тринадцяти років хлопець був хуліганом, доки не потрапив до спецшколи для неповнолітніх злочинців. Там Майк попросив учителя фізкультури (колишнього боксера) стати його тренером. Зробивши крок назустріч спорту, юнак назавжди змінив своє життя. З того моменту він повністю присвятив себе тренуванням» згодом здобувши титули, визнання та любов фанатів. Отже, довгий шлях, безперечно, починається з першого кроку. Головне, зробити його назустріч своїм мріям, адже кожна по-справжньому успішна людина робить себе сама, пройшовши трі­умфальний шлях до успіху

1) Сьогодні дуже яскраво світить сонечко.  ( сонечко - підмет, світить - присудок)
2) Мама купила мені дуже-дуже багато різних солодощів. ( мама - підмет, купила - присудок)
3)  Маринка дала мені почитати дуже цікаву та захоплюючу книжку. ( Маринка - підмет, дала - присудок)
4) За вікном швидко капає холодний дощик і вітер гучно завиває. ( дощик і вітер - підмети, капає і завиває - присудки)
5) На високих горбах, вкритих зеленою травою, спокійно паслись  паслись корови. (корови - підмет, паслись - присудок)

Любов до Батьківщини. Ці слова наповнилися реаль­ним змістом улітку 1991 року. До цього українцям прищеплювали любов до могутньої імперії, тобто Ра­дянського Союзу. Тепер перед кожним на певному сту­пені саморозвитку постає питання, яке винесено в заго­ловок цього твору. Дійсно, як пояснити собі дивне по­чуття єдності з народом, землею, історією, що зветься любов’ю до Батьківщини?

Для себе я відповів на це питання. Почуття любові до України є тим почуттям, що об’єднує землі, згуртовує лю­дей. Завдяки такій любові різномовні люди перестають бути диким натовпом, а населені пункти — брудними гур­тожитками. Єднаються люди, розквітають міста — ось так людські почуття впливають на світ.

Любов до Батьківщини не може бути обов’язком, адже про це ні в якій конституції чи кримінальному кодексі не напишеш. Це почуття, гідне справжнього громадянина, виникає в кожного з нас від народження, і з часом воно гартується й міцнішає. Але є й ті, хто зрікаються цього почуття, плюндрують звання українця. Як цьому зарадиш? Мабуть, уже ніяк.

Хто щиро любить свою Батьківщину? Селянин, який плекає золото хлібу. Працівник заводу — майстер, у якого золоті руки. Учитель, який рік за роком віддає знання своїм учням. А ще лікар, бібліотекар і багато-багато інших.

Зрозуміло, хто не любить України, хто лише носить гла­деньку машкару любові? Той, хто не працює задля її добро­буту й процвітання.

З часом, коли суспільство нарешті вирине з кризи, пи­тання про любов до рідної України більше не постане. Це почуття ввійде в плоть і кров нації, стане її органічною часткою. І доля тоді щиро всміхнеться браттям-українцям. Золоті часи настануть для нашої держави. То ж примножуймо свою любов до Батьківщини — вона повернеться до нас сторицею!