Будь ласка іть скласти діалог перед відходом поїзда

-Ох, як прикро, що ти відїзджаєш...
- Та не хвилюйся, Наталко, я тільки на місяць у відрядження! Я привезуть тобі гостинців: цукерок, тістечок - чого забажаєш!
-Ні, тату, гостинці це добре, але коли ти поруч - ще краще! - мовила Наталка.
- Донечко, поїзд відправляється через 5 хвилин, мені ще треба знайти своє купе, тому вже час йти - з сумом промовив батько.
- Добре, тату. Хоча, що тут доброго.
- Ходімо, донечко, не засмучуйся. Я буду тобі телефонувати і все буде добре- сказав тато, і піднявся до вагону.
- Бувай, татусю! - промовила донечка і проводжаючи поїзд сумно махала рукою.

- Доброго дня. 
- Доброго дня. Чим можу до
- Мені потрібна книжка Жуля Верна "Пятнадцятирічний капітан". Є така?
- Звісно. Хороший вибір. Вас ще щось цікавить?
- Так, хотів би взяти якусь пригодницьку книжку.
- "Тореадори з Васюківки" читали?
- Ні. А про що йдеться у книзі?
- Мова йде про найкращих друзів Яву і Павлушу. Проживають у селі Васюківка на Київщині. В цьому творі описані їхні пригоди у їхньому селі, Києві, про їхні смішні ситуації. І взагалі, це дуже цікава книжка.
- Дуже дякую. Я візьму ці дві.
- Гаразд.
- Допобачення
- Допобачення.

Моя мати Вікторія Сергіївна  завжди мене вчила відноситись до людей так ,як хочеш щоб відносились до тебе.Як хочеш щоб до тебе добре відносились,то теж добре стався до інших людей.Мама завжди вчила мене любити людей як самого себе.Наша вчителька Ольга Дмитрівна теж вчить нас поважати людей.Вона завжди казала нам :"Ви ж не можете образити ,чи причинити  біль своєму домашньому улюбленцю ,коту чи собаці?".І тоді кожен задумувався, чому ж ми тоді можемо причинити біль людям...Я завжди буду дотримуватись порад моєї матусі ,і завжди буду любити і поважати людей.