2. правила чергування у/в, і/й, з/зі/із/зо порушено в конструкції рядка: а надрукував у газеті б купувати в аптеці в спитав з страху г позичив зо дві сотні д інвестиційні процеси в україні 6. спрощення в групах приголосних відбулося в слові: а б в зап’яс.. ний г д 13. помилку у творенні вищого ступеня порівняння прикметників допущено в рядку: а гарніший; б дорожчий; в менш яскравий; г важливіший; д поганіший.

2. Правила чергування у/в, і/й, з/зі/із/зо порушено в конструкції рядка:
    В) спитав З страху

6. Спрощення в групах приголосних відбулося в слові:
    Б) чеСНий

13. Помилку у творенні вищого ступеня порівняння прикметників допущено в рядку:
    Д) поганіший.

Займенник — самостійна частина мови, що вживається замість імені іменника, прикметника, числівника, прислівники або його характеристики і вказує на них, Це такі слова як він, ти, я, вони У російській мові займенники поділяються на особові, зворотні, присвійні, питальні, відносні, вказівні, означальні, негативні, взаємні і невизначені.
Особисті займенники
лицоЕд. ч. Мн. ч.
1 л. ями
2 л. тиви
3 л. він, вона, оноони
Особові займенники вказують на особу, про яку йде мова. Займенники 1-го і 2-го особи позначають учасників мови (я, ти, ми, ви) . Займенники 3-ї особи вказують на особу або особи, які не беруть участі в мові (він, вона, воно, вони) .
Змінюються по особах, числах і (в третій особі однини) пологах, а також відмінюються за відмінками.
[ред.] Зворотний займенник
Передає значення спрямованості дії на суб'єкт дії (Я бачу себе в дзеркалі) .
Відмінюється за відмінками:
себе (рд. , вн. відмінки) , собі (дт. , тощо) , собою, собою (тв.) .
Форма називного відмінка відсутня. За особами, числами та родами не змінюється.
[ред.] Присвійні займенники
Присвійні займенники вказують на належність того чи іншого об'єкта (предмета, властивості і т. д. ) або більше об'єктів того чи іншого суб'єкта або групи суб'єктів.
лицоЕд. ч. суб'єкта
і объектаЕд. ч. суб'єкта
і мн. ч. объектовМн. ч. суб'єктів
і од. ч. объектаМн. ч. суб'єктів
і об'єктів
1 л. мій, моя, моемоинашнаши
2 л. твій, твоя, твоє, Ваш, Ваша, Вашетвои, Вашивашваши
3 л. його, ееего, ееихих
особа в множ. ч. свій, своя, своесвоисвойсвои
Змінюються по особах, числах та пологах, а також відмінюються за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником. Займенники 3 особи (його, її, їх) не схиляються.
[ред.] Питальні займенники
Питальні займенники вживаються у питальних пропозиціях. В цю групу (як і пов'язані з нею групи відносних, негативних і невизначених займенників) входять самі різнорідні з граматичної точки зору слова. Здатність змінюватися за числами і родами, а також схилятися за відмінками повністю відповідає властивостям тих слів, які вони замінюють:
хто
що
відмінюються за відмінками
який
який
чий
которыйсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
[ред.] Відносні займенники
Використовуються для приєднання підрядного речення до головного.
[ред.] Вказівні займенники
столькосклоняется за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником
цей
той
такий
такий
сейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
[ред.] Означальні займенники
весь
всякий
сам
самий
кожен
будь
інший
инойсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником.
[ред.] Негативні займенники
ніхто
ніщо
нікого
нічого
нисколькосклоняются за відмінками
ніякої
ничейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
Зауваження. У заперечних займенниках не завжди є ненаголошеним, а не стоїть під наголосом.
[ред.] Невизначені займенники
хтось
щось
якийсь
некоторыйизменяются за родами, числами, відмінками.
кілька
невизначені займенники з приставкою дещо або суфіксами -то, -небудь, -нибудьпишутся через дефіс: дехто, кому-небудь, що-небудь і т. п.
Зауваження. Невизначені займенники містять ударну частку не, з якою пишуться разом. х відношення до інших предметів, явищ і т. д.

У яких вчинках виявляється людська шляхетність?

Яку людиною ми називаємо шляхетною? Шляхетна людина - це насамперед моральна людина, добре вихована, совісна людина, така, яка добре ставиться до інших. До того ж, шляхетна людина буде добре поводитися завжди, а не тільки тоді, коли на неї хтось дивиться - тому що у шляхетної людини є совість. 

Наприклад, шляхетна людина до незнайомцю, якого ніколи більше не побачить - і піде, навіть не сказавши свого імені, бо не очікує подяки.

Шляхетна людина не скористується чужою помилкою на свою користь, навіть якщо про це ніхто не буде знати. Наприклад, якщо продавець помилився і дав здачі більше, ніж треба, така людина поверне зайві гроші. 

У шляхетної людини є також почуття гідності, тому така людина вища за дрібні чвари. Така людина не буде слухати і тим більше переказувати плітки про інших. Шляхетна людина також не буде сміятися над чужими помилками, зовнішністю, недоліками або вадами. 

Ось таку людину я вважаю шляхетною. На мій погляд, шляхетність людини виявляється у її вчинках.