Казка про осінь з використанням звертань, вставних слів і однорідних членів речення

Казка про осінь
Ось і настала осінь. Пора, яку ще називають золотою.
Довкола усе змінюється. Осінь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колір. Листя поволі опадає на землю. Трава висохла, стала темно-зеленою, можливо , десь коричневою. Птахи відлетіли в теплі краї, не чути їхнього голосного співу. Горобці злітаються на червону горобину та калину.
Людям осінь принесла щедрий урожай. У садах і городах доспіли овочі і фрукти.
Чарівниця осінь усе змінює на свій лад. Ось зелені листочки стали жовтими. А то й зовсім червоними. Як тільки пролетить вітерець, листя вкриває землю, кружляючи в осінньому танці.
Хоч восени багато птахів летять в теплі краї, високо в небі прощально махають крильми. Звеселяють нас горобчики, з лісів спішать синички, щоб люди себе знову змогли відчути помічниками пернатих друзів.
У садах наливаються соком пізні яблука на щедрий врожай. На поля виходять щасливі трударі, вони радіють цій порі.
По золотих деревах скачуть прудкі жовтогарячі білочки. Вони не мають часу сумувати: грибів, горішків вдосталь, щоб зробити зимові запаси.
Чарівниця осінь золотою палітрою навіює надію, бо потім знову настане весна.

 Синичка-дуже корисна пташка.Вона прилітає до нас взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї.
 Синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. Вони поїдають плоди на деревах, а насіння падає на землю. Так воно розноситься  на великі відстані, де з нього виростають рослини. Синичка - це красива пташка. Вона роздобуває їжу і несе її у свій дім. Та також вона сильна і смілива, може дати відсіч.
 Синички є нероздільною частиною природи. Тому треба обе­рігати синичок.

Всі полюбляють канікули, тому що під час канікул можна відпочіти і гарно провести час. Можна робити, що хочеш, не потрібно рано вставати, і не потрібно робити домашні завдання. Можна подорожувати, займатися улюбленими видами спорту або іншими зацікавленнями.

Більш за все я полюбляю літні канікули, тому що вони найбільш тривалі. А зараз я хочу вам розповісти про літні канікули, які я провів у Криму.

Я був там вперше. Я багато років мріяв поїхати до Криму, але наша родина не могла собі це дозволити. Цього літа мій батько сказав, що ми можемо поїхати на Чорне море. Я не міг повірити власним вухам. Я перепитав його, чи не пожартував він, але він сказав, що вже купив квитки на потяг до Симферополя.

5 липня ми виїхали з Києва до Симферополя на потязі. Але метою нашої подорожі була Алушта, тому від Симферополя до Алушти ми діставалися на тролейбусі. Коли ми доїхали до Кримськіх гір, я був вражений мальовничими видами, які раніше бачив лише на малюнках. Шлях блукав серед гір і скоро ми досягли Ангарській перевал. Це була найвища точка нашого шляху, тому потім ми стали спускатися і, нарешті, приїхали в Алушту.

Алушта – одне з найбільших міст Криму. Вона розташована на березі моря в долині, оточеній високими гарними горами. Звісно, головний скарб Алушти – це прекрасне Чорне море!

Це був чудовий час. Ми плавали, гуляли по березі моря і відвідали багато цікавих місць. Більш за все мене вразила екскурсія в Долину привидів, яка знаходиться недалеко від Алушти. Долина привидів – це фантастичний, нереальний пейзаж! Гігантські кам’яні стовпи, створені в результаті вітрової ерозії. Це було неймовірне видовище, я ніколи не бачив нічого подібного!

Ми їздили також на водопад Джур-Джур, в Мармурову печеру і в Червону печеру. У Мармуровій печері є декілька підземних залів із сталактитами і сталагмітами незвичайних форм, що нагадують людей і тварин. А в Червоній печері протікає підземна річка.

Це були чудові і незабутні дні; я хотів би провести там більше часу. Мої канікули були дуже насиченими і радісними. Я отримав море задоволення. Мені здається, що Крим — це справжній рай на землі. Я мрію знову повернутися туди.
Амінь!