Розмова двох друзів після сварки ( написати діалог)

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

(1814—1861)

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не ТІЛЬКИ добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: "Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...". Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка (Керелівка). Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився (про себе, малого, і про батьківську хату в Кирилівці Шевченко згадував у повісті "Княгиня").

У 1822 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса.

Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині точилися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.

Після смерті батька мачуха вижила пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка-п'яниці Петра Богорського. У 1829 р. Тарас став служником-козачком пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяева (здібності до малярства виявилися в Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської й української культур (К. Брюлловим, В. Григоровичем, Оі Венеціановим, В. Жуковським, Є. Іребінкою).

ответ: Частини складносурядного речення рівноправні і поєднуються за до сполучників.

Частини складносурядного речення поєднуються за до сполучників єднальних, протиставних, розділових;

Кома не ставиться: Там дише стомлено безмежний океан і віє запахом прогнилих трав та йоду.

Складнопідрядне речення, в якому залежна частина вказує на причину дії, про яку йдеться в головному реченні - це речення підрядним обставинним причини;

Підрядність-послідовна підрядність.

Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

Укажіть, скільки частин входить до складу цього речення: чотири

( ), [ ], і [ ]: Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову, і цілий світ пісні вплітає в твою розмову.

Щоб затримати якнайдовше цвітіння, утримуйте рослини в якомога нижчій температурі або принаймні на ніч виносьте до прохолодного приміщення.

Весну, либонь, зачарували, а тепер вона чекає й не може дочекатись на слово, яке відразу ж випустить її на волю.

І я зачудовано і вражено відчув, що корінь цього дерева таки я, тому мені, аби воно жило, треба працювати й працювати.

Объяснение: