Твір-мініатюра "золота осінь". щоб не був скопіюваний текст, я ж перевірю! я розраховую на вас!

ответ: В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі — хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день — п'ятницю.

Хлібна діжка — це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення.

Руками легко виплескували круглу хлібину, клали її на рушник, потім на ясеневу лопату клався капустяний листок, притрушувався борошном і лише тоді на нього переносили хлібину. Спритно шугали лопату в гаряче черево печі, потім піч затуляли заслінкою.

Про все це мені розповідала моя бабуся, яка мешкає в селі на Полтавщині.

Зараз жінки не випікають хліб, бо можна його купити у будь-якому магазині. Але уявити собі хоч один день без хліба неможливо. Він потрібний і на сніданок, і на обід, і на вечерю, і на святковому столі.

Відповідь:❤️❤️

Пояснення:

Коли я йду лісовою стежкою зимової пори, я відчуваю легенький, прохолодний вітерець.

Навкруги я бачу мальовничий пейзаж зимньої пори. Як усі дерева укриті білим снігом, а все навкруги заворожує своєю красою.

Завжди коли я іду по такій стежині думаю про неймовірні ялинки ,які поміж усіма деревами залишилися зеленими. Мене завжди заворожує краєвид лісової стежини надвечірньою порою, тому що все стає неймовірно гарним.

Я завжди стараюся ходити частіше такими лісовими стежками.