Що було б, якби всі українці були як одна сім*я?

  якби всi украйiнцi булиб як одна дружня родина, тодiб булоб на багато краще жи-   ти.

  нi хто не крав.у кожного були друзi.всi друг-другу, пiдтримували один одного у важки хвилину та просто.фiнансово .прислихалися до порад.

  як булоб добре!  

Моє рідне місто – найкраще на землі. не тому, що тут пройшло моє дитинство і юність, не через до болі рідні місця, а тому, що воно дійсно зачаровує навіть просто проїжджих мимо людей. воно насичене особливим колоритом, його вулиці переповнені весняним настроєм, а люди привітні і доброзичливі. так було завжди. кожна пора року у містечку по-своєму неповторна. весна і літо – період, коли численні вулички, бульвари та площі поринають у зелені дерев та квітах, зранку до пізнього вечора гуляють родини з дітьми, закохані пари, гурти молоді. осінню та зимою місто поринає в досить теплу атмосферу затишку. воно ніби ховається в кокон, де все ж вирує життя, щоб навесні знову заявити про себе нескінченною енергією. наше місто славиться історичними визначними пам’ятками. тут є алея слави ветеранів , пам’ятник невідомому солдату, великому т. шевченку та бульвар г. сковороди з персонажами його творчості. в цих місцях завжди людно та гамірно, населення оберігає та цінує символи свого міста. також у місті є дитячий садок, школа, стадіон, будинок культури, велика бібліотека в центрі. а на околиці протікає невелика річка, з берегів якої відкривається чудовий краєвид – місце натхнення місцевих художників, фотографів та поетів. головна особливість мого рідного міста – в його неповторності. об’єктивно можна сказати, що ніде немає такого вдалого поєднання культурного, природного та людського потенціалів, як тут. найбільшою окрасою будь-якого міста чи селища є його населення, а в нас воно дружне, найщиріше та найдобріше. саме люди роблять все, що створено на території містечка живим та насиченим повітрям. я дуже люблю своє місто, воно надихає мене, змушує пам’ятати про своє походження та бути вдячною, що народилася саме в цих місцях.

Удолині село лежить, понад селом туман та тумани хитаються, понад селом згущаються,  розляглися по полях, щоб затьмити людям шлях. (і. франко) реве та стогне дніпр широкий, сердитий вітер завива,   додолу верби гне високі, горами хвилю підійма. вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою; пливе човен по дунаю один за водою. поплив човен в синє море, а воно заграло, погралися гори-хвилі -  і скіпок не стало.           (т.шевченко) іде весна, іде ясна, мов квітка розвилася, і спогад нам несе вона  про віщого     (леся храплива)