Швидко мені потрибно написати твір про хліб допожіть мені!

«Хліб — усьому голова, — так кажуть у нас. Хлібом клянуться, як ім’ям матері, Батьківщини. Тому що хліб — це життя, він вічний, як мати, як Батьківщина.
Людина вирощує хліб. А хліб вирощує людину. Виховує і перевіряє її на зрілість та мужність. І це також вічне, як світ. Хліб не можна замінити нічим. Старі люди люблять казати; «Хліб — це святе». Мабуть, тому, що були на їхньому віці роки, коли було слово «хліб», але не було самого хліба. І ще, мабуть для того, щоб ми, виходячи в світ, раз і назавжди прониклися трепетом до тих рук, що виростили та випекли цей високий та м’який хліб. Він може навчити всіх нас шанувати працю та мирне безхмарне небо над головою.
Хліб — це багатство нашої країни. І його треба берегти і шанувати. Адже так приємно бачити на своєму столі високу, запашну паляницю. В хорошій родині хліб ніколи не буде черствіти. Але є люди, які не поважають хліб, викидають його, коли він зачерствіє. Вони не поважають той довгий шлях, який пройшов хліб, перш, ніж потрапити до столу, ту тяжку працю, що вкладена в нього, саму людину. Тож бережіть хліб — мірило нашої вихованості, опору нашої духовності. 

Я не люблю прибирати, але батьки заставляють. Ось вкотре чергова субота, я беру до рук ганчірку, починаю прибирати. Як тут мій погляд впав на мій люблений плеєр, з яким я не розлучався. На мить подумав: а чи не можна поєднати приємне(плеєр) з корисним(прибирання, так батьки кажуть ,що це принесе користь у майбутньому). Вирішив спробувати. Включив плеєр, а точніше - свою улюблену музику і почав прибирати. Це прибирання пройшло так швидко, батьки були здивовані, що я так швидко впорався. Це принесло мені задоволення.

5. Святиня - це те що людей об’єднує, збирає докупи.

6. Класична пластика, і контур строгий, і логіки залізна течія - оце твоя, поезіє, дорога.

7. Осінній смерк, і хрест, й зів’ялі квіти - ось відповідь на всі твої питання.

(Якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за до слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить, тоді тире ставиться.)

8. Мої слова не зброя, а ридання. -  Якщо перед іменником-присудком   є заперечна частка НЕ, тире не ставиться.

9. Горобці в піску сипкому, ніби діти у ставку. - Якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку, приєднується за до порівняльних сполучників як, наче, ніби, мов, тире можна ставити і не ставити.