Скласти твір , , яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш''.

Дружба-це одна з найголовніших речей у житті людини! Ми не можемо уявити своє життя без наших друзів. Але ми завжди маємо розуміти що треба дружити з людьми, які до у тяжку хвилину, підтримають у будь-якій ситуації та ніколи не зрадять.
У народі кажуть: «яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш».І я вважаю що це дійсно правда. Бо на людину завжди впливає її оточення. Треба завжди пам’ятати що погана компанія з «друзів», які п’ють алкоголь, палять, або вживають наркотики- це не модно, а дуже небезпечно і може призвести до фатальних наслідків.А компанія зі справжніх вірних друзів- це завжди круто, бо з ними можна бути справжнім і радіти кожному моменту свого життя.
«Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш»!

"Планета-наш спільний дім"

Люди заполонили Землю, закували її в залізні кайдани. Люди вигадали релігію для правління над іншими, вигадали бога, мораль, заповіді... Все це є великою системою для правління. Ви гадаєте, що це розуміє кожен житель цієї планети?! Ні, це зовсім навпаки! Чому всі так бояться кінця світу? Я не розумію таких людей! Чому люди вважають себе володарями світу?! Людство взагалі не повинно мати якихось прав на Землю, а вони думають навпаки... Людство бере планету в аренду, але про плату інколи забуває.

 

 

 

- Добрий день, Юрій Петрович!

- О! Майже 10 років минуло після нашої останньої зустрічі, а ти зовсім не змінився.

- Чому ви так вирішили?

- Тому що погляд у тебе такий самий тяжкий та холодний...

- Так, це є так... Днями просиджую в бібліотеці... Навіть вивчивсь на бібліотекаря.

- І що ж тобі дали ці роки навчання? Дізнався щось нове?

- Ви знаєте, цікавого мало в цій справі, але цікаве те, що ти маєш доступ до великої кількості книг та матеріалів!

- Я цього і очікував...

- Так, ви завжди бачили всіх і все "навскрізь"...

- Ну, а як із сім'єю? Ще не одружився?

- Ні... Я до сих пір самотній, я просто звик до цього.

- Я цього теж очікував... Знаєш, ти заходь до мене вечером на чашечку кави.

- Добре, зайду.

- Вибач, мені треба йти.

- Так, до побачення...

- Не забудь зайти до мене!

- Так... можливо... Бувайте.