ОЧЕНЬ Друзья українська мова. 1.Слово, виділене в реченні «Перший-ліпший школяр достеменно з'ясує, що великий Сервантес створив нищівну ПАРОДІЮ на відірвані від життя рицарські романи», означає ? А гостро сатиричний художній твір, якому властива історична конкретність; Б твір, який перебільшено комічно наслідує якогось автора або літературний напрям; В великий, складний за будовою епічний твір, в якому широко охоплені життеві події певної епохи; Г твір, в якому широко зображені iсторичні події, поставлено загальнолюдські проблеми. 2.За стильовими ознаками текст є? А науково-популярним Б публіцистичним В розмовним Г художнім 3. 3.Виділені слова є метафорами, окрім А.Гейне... в зрілому віці «НА фатальних РОЗДОРІЖЖЯХ» свого життя прикликав образ «худорлявого рицаря». Б Моральні цінності - це було найголовніше для Ейнштейна, поза ними все ВТРАЧАЛО свій СЕНС. В Честь і слава надихали людей на неймовірні звершення, на необжиті ВИСОТи БЛАГОРОДСТВА. Г Часом... слід вирватися з ОБІЙМІВ «нормального» МИСЛЕННЯ, щоб мислити розумно. 4.Наведені в тексті приклади з життя iсторичних особистостей створюють образ читача А дорослого Б дитини В байдужого Г талановитого . 5. Донкіхотством НЕ можна вважати готовність: А незважаючи на слабосилість, ставати супроти тріумфу неправди. Б віддавати перевагу моральним цінностям, поза якими все втрачає свій сенс і свою привабливість, а життя не має радості. В Ставити свою честь і славу вище за добробут і саме життя. Г Не втрачаючи чуття реальності, заслужити повагу й отримувати від життя пироги й млинці Это обязательный во Вислів «Однак в усі часи не підупадала мудрість: «Нема дурних», а тому в усі часи Дон Kiхоти й були Дон Кіхотами» є в тексті: А тезою, справедливість якої доводить автор. Б тезою, яку автор с В аргументом, що с викладену думку Г Аргументом на користь висунутої тези.

Пісня іде поруч з людиною все життя. З піснею працюють, відпочивають, проводжають в армію… З нею ми нерозривно пов’язані від народження і до самої смерті. Кажуть, що пісні складає сам народ, та створюють їх і його талановиті сини та доньки. Пісня! В ній найповніше виявилась душа народу. Народна пісня! Кого тільки ти не чарувала своєю неповторною красою. Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою нев’янучу молодість. У давні часи співалися трудові пісні, що виконувались у процесі праці, зокрема під час польових робіт; родинні, звичаєві, весняні, жниварські пісні, колядки і щедрівки. Сьогодні, в час національного піднесення, відроджуються традиції, відроджується і народна пісня. З піснею народ жив, працював, любив, творив, з нею йшов і в інше життя, бо народна пісня — це вираження духовних цінностей людей. Доля багатьох пісень подібна до долі нашого народу. Багато з них переслідувалися, їх забороняли. Але ж ті пісні жили, плекали в серцях людей невмирущу надію на духовне відродження. Так було, наприклад, з гімном П. Чубинського «Ще не вмерла Україна». Влада суворо забороняла цей гімн, але вбити його не змогла. Сьогодні гімн «Ще не вмерла Україна» став державним гімном незалежної України. Багато пісень присвятив народ різним святам: колядки та щедрівки, веснянки та петрівки. У них люди оспівують прихід весни, радість оновлення життя чи щасливий кінець жнив і збору урожаю, висловлюють думки про краще життя, про веселу працю, сподівання на до сил природи. Народ не забув і своїх найменших слухачів — діток. Усім нам у ранньому дитинстві мами, бабусі співали лагідні, спокійні і дуже цікаві колискові пісні. Коли маля чує голос найріднішої у світі людини — мами, воно заспокоюється, солодко позіхає і засинає: Ой, спи, дитя, до обіда, Покіль мати з міста прийде Да принесе три квіточки: Ой первую зросливою, А другую сонливую, А третю щасливую… З ніжними, ласкавими словами передається дитині материнська любов, теплота материнського серця, духовна чистота і святість. У всі часи пісня на Україні була і є частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги. А як бадьоро і дзвінко зазвучала стрілецька пісня: Гей, там ідуть наші січовії стрільці до бою: Попереду ідуть старші отамани, Хто має охоту, хай іде з нами або: Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, То прославить по всій Україні січових стрільців! А ми тую стрілецьку славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселемо! Нехай завжди з нами буде народна пісня, нехай збереже вона тепло наших сердець, наше життя. Коли людина співає, вона не може робити злочин чи щось бридке. Так нехай же лунає зажди пісня, щира українська пісня, нехай вона робить усіх душевнішими, багатшими, красивішими у своїх почуттях, підносить нашу національну і людську гідність. Українська пісня — це втілення духовної величі нашого народу, який зберіг своє Слово і йде з ним у майбутнє. Саме народна пісня відроджує в душах наших земляків любов до рідного слова й рідної землі

  Великдень – це дуже велике свято для кожного із нас. У церкві ми освячуємо дари: паски, крашанки та писанки. У ці дні вітаються словами «Христос воскрес». Усі жителі гарно одягнуті. Посмішки на устах. Збирається родина за святковим столом. Я з подругою люблю побити у дзвони біля церкви. Там можна побачити друзів та знайомих. У ці дні дзвін майже не вщухає. Багато охочих спробувати свою силу.

   На Великдень усі радіють. 

   Вчора у місті була хороша сонячна погода. Тепле сонечко привітно усміхалось до перехожих. Посилало на землю яскраве проміння. 

   У цей святковий день було шумно і гамірно. Гучні дзвони кликали до церкви. Люди поспішали на службу. Саме у ці великодні дні збереглась чудова традиція на наших теренах. Після служби брами не зачиняються. Вони відкриті з ранку до глибокого вечора. Багато людей прямують подзвонити у церковні дзвони. Далеко над дзвіницями розстелявся їх бум. 

   А сьогодні не обійшлося без веселого обливання. Це так званий «обливний понеділок». Особливо він тішить дітвору. У такий хороший сонячний день прохолодна вода не лякала перехожих.    

   Великодні свята – це зустрічі в родинному колі, серед друзів. Радість та надія на краще.