9. Між двома виділеними сполучниками чи сполучником та сполучним словом НЕ ставимо кому в реченні А Надію в хаті поважайте, бо де у хаті вона є, туди і щастя забреде. Б Мені, мабуть, не надокучить нагадувати, що хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. В Він прокинувся увечері, довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку. Г Людська доброта також повинна мати міру, бо якщо станеш медом, тебе мухи з’їдять. 10. Між двома виділеними сполучниками чи сполучником та сполучним словом ставимо кому в реченні А І дав знати по усіх державах, що якби знайшовся такий витязь, то віддасть дочку за нього заміж і всі володіння передасть йому. Б Слово не горобець, бо коли вилетить, не зловиш. В Люди зрозуміли, що якщо вони добре працюватимуть, то щось зароблять. Г Подяки не чекаю, бо коли щось роблю, то це насамперед потреба моєї душі. 11. Між двома виділеними сполучниками чи сполучником та сполучним словом ставимо кому в реченні А Мама каже, що коли уві сні літається, то, значить, росте він, росте! Б Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі і природі. В Ви скажіть своєму пану, що заплати не бажаю, бо коли я що дарую, то назад не забираю. Г Тож підіте і скажіте, що поки я буду жити, не подумаю довіку зброї чесної зложити. 12. Кому пропущено в реченні А І хоч весна одранкувала, а осінь вже рум’янить глід, мені зозуля накувала немарно сто завітних літ. Б У лісах є таке зілля, що як коса потрапить на нього, то розсиплеться на мак. В до хати, хоч у мене трошки темно, бо коли я сам у хаті, не палю вогню даремно. Г Одразу писати не було про що, бо поки влаштувався, то й тиждень пролетів. 13. Кому пропущено в реченні А Я думав, що коли б я був художником, то намалював би зовсім інший міст. Б Вороги нічого не вивідали про Мусія Завірюху, бо якби вивідали, хіба ж так би минулося? В І хоч на світі сторони чотири, я тут живу, бо я цей край люблю. Г Спитайте і коли відбудеться екскурсія, і коли вона скінчиться. 14. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А Він повернувся з поїздки і, коли зустрів друзів, розповів їм про все. Б Він повернувся з поїздки, і, коли ми зустріли його, розповіли йому про все. В Він повернувся з поїздки і коли зустрів друзів, то розповів їм про все. Г Він повернувся з поїздки, і, коли ми зустріли його, то розповіли йому про все. 15. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А Буря вщухала або коли затихав вітер, або коли він починав дути з іншого боку. Б Надворі стало темно, через те, що небо заволокло чорною хмарою. В Повінь добрих почуттів затоплює душу вчителя, коли він чує, як довірливо тулиться до нього дитина. Г Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мати. 16. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А Хутір ховався серед дерев, так що влітку іншу хатину даремно очима шукатимеш. Б Було темно так, що за кілька кроків нічого не розбереш. В Що ж необхідно для того, щоб ваша розповідь привернула увагу слухачів? Г Надворі стояла непорушна спека, дарма, що був тільки квітень. 17. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А У той час як надворі все вигоряло, барометр уже третій день показував дощ. Б Чим більше ви намагаєтеся вразити когось, тим менше ви йому сподобаєтеся. В Його корабель плавав лише в одному морі, бо коли він служив у флоті, саме була війна… Г Слухайте своїх близьких, коли вони кажуть вам те, що вам не хочеться чути. 18. Перед виділеним сполучником і не ставимо коми в усіх реченнях, ОКРІМ А Коли ви і ваша рижа видра витягли мене з води, я прокинувся з думкою, що це не останній раз і що мені знову доведеться колись топитися, бо так сказав на острові Пао малаєць з одстреленим носом. Б Щоб остаточно вас приголомшити, я покажу вам зараз книжку, якої ви скрізь шукаєте і про яку завше думаєте. В Є край, де найкраще співають пташки і квіти цвітуть, наче диво. Г Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна і під вітром хитаються клени і співає в квітках далина. 19. Перед виділеним сполучником і/й НЕ ставимо коми в усіх реченнях, ОКРІМ А Це не значить, що я печальний, що мені боляче й що я щось утратив. Б До лісу вела широка стежка, обабіч якої росли клени, створюючи прохолоду в жаркий день і яка була наче вимощена мохом. В І знов моя до тебе думка лине, далекий краю ранньої зорі, де тигрів слід веде до Уссурі і спіє виноград між віт ялини. Г Найбільш люблю таємний вечір я, коли вже день згасає і тіні мрійні лягають на поля.