Сынтаксычный розбир речення і вийшов колумб на берег америки вранці, ступив на траву не відомої досі землі.

на мою думку, на звучання української мови найбільше схожі звуки музичного інструмента «бандура». українська мова дуже співуча, мелодійна, красива. коли чуєш українську, хочется слухати її все більше і більше, так само, як і наш народний інструмент – бандуру. не дарма на ній любив грати співець українського слова - тарас григорович шевченко! коли чуєш звуки бандури, серце крається, і те ж саме стається і тоді, коли чуєш рідну мову. і я дуже радію тому, що українська мова відроджується. все більше людей спілкується українською, і її все частіше можна почути на вулицях нашого міста. я сподіваюся, що все більше молоді стане цікавитися рідною мовою, культурою, мистецтвом та традиціями. 

Привіт! над чим замислився? -привіт! та ось, міркую, як краще твір написати. - о! тобі теж задали твір "чи завжди треба казати правду"? - так. ти як, вже написав? - написав. знаєш, у мене виходить, що не завжди. наприклад, нещодавно мене спитала моя тітка, чи пасує їй сукня. я сказав"так", хоча мені і не . як ти вважаєш, може, треба було сказати "ні"? - я вважаю, що ти правильно відповів. ну, зіпсував би ти їй настрій, і що? до того ж, смаки у різних людей різні - я теж так вважаю. але ж я збрехав. - знаєш, у мене тато - лікар. так ось, він мені якось розповів, що йому доволі часто доводиться брехати. їх навіть в інституті брехати вчили. - як це? - а так. коли людина тяжко хвора і може померти, їй вкрай потрібна надія. і коли вона питає лікаря: "я одужаю? ", треба їй відповідати "так", навіть якщо надії майже немає. тоді людина справді може одужати. а якщо у неї відібрати надію, то вона помре. тому лікарю доводиться брехати, і, знаєш, тато говорив, що іноді навіть безнадійний хворий може одужати. - мабуть, не всяка брехня є брехнею. напишу-но я про це у своєму творі. - я теж так вважаю.