Скласти твір про Осінь використовуючи омоніми синоніми і антоніми​

Ще хочеться ласкавого тепла і сонячного світла, а вже стукає у віконце важкими каштанами і стиглими горіхами осінь. Вона приходить до нас з яскравими кольорами, солодкими плодами, різноколірним листям, запахами вологої землі і лісових грибів.

Рання осінь, дні блакитні і прозорі. З ранку виходиш під парасолькою і в капюшоні, а просто біля самого ганку - велика калюжа. Які хороші, які життєдайні ці дощики після літньої спеки, що так виснажує! Знову починає зеленіти трава, радіють квіти на клумбах і герань на моєму балконі! Якнайкращі кравчині одягають золоту осінь у свої вишукані строї. На стежини, газони, тротуари і лавки в парку падає і з тихим шерехом лягає різноколірне листя з кленів, вишень, акацій і тополь. Часто зривається скажений вітер і несе мертве листя у веселому танці.

Пізньої осені природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і безживна. У небі нескінченною чергою пливуть сірі хмари, сіре небо відбивається в сірій річці. Холодно, сиро, тужливо. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима. Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцеві стало нічого вкрасти. Відлетіли спочатку граки і ластівки, за ними потяглися жайворонки,  журавлі, гуси, чаплі. Зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози і живляться їх насінням і плодами, та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей скрутний час. Звірі запасають їжу на зиму, міняють одіяння, готують собі теплі житла.

А у селянина хіба мало справ восени? Дуже багато. Насамперед потрібно зібрати з полів урожай та укрити його в засіках, щоб добре зберігся. А ще потрібно заготовити дрова, без яких холоднечу не переживеш, сіно для худоби, гриби і ягоди, сходити на риболовлю і полювання. Потрібно запастися теплим одягом, тому умільці в'яжуть вовняні шкарпетки, светри, шарфи і рукавиці.

Осінь - час роздумів під теплим пледом, читання хороших віршів. Наприклад, Пушкіна, який так любив осінь, що захоплено вигукував: "І з кожною осінню я воскресаю знову".

Яка я щаслива, що народилася в Україні! Моя країна найкраща для мене, а такої гарної, співучої ті мелодійної мови, мабуть, не існує в цілому світі.
Пісні здавна лунають на українській землі.Жодне свято, жоден обряд не обходиться без них.Українці співали і в радісні, і в сумні хвилини життя, співали під час роботи, відпочинку- пісня супроводжуе людину все життя
Декілька тисячоліть тому, українські пісні лунали при королівських дворах Польщі, Чехії, Італії і навіть у Франції. І мабуть не просто так, такі видатні композитори як Людвих ван Бетховен, Йоганн Себастьян Бах, Ференц Ліст запозичували для своїх творів, музичні теми з українських пісень.
Мені дуже приємно говорити, що такіневелички шедеври створювали не тільки видатні композитори і поети, а й ще звичайнісінький народ. Навіть коли селяни, були знесилені важкою роботою, вони знахолили в србі сили співати під час роботи. Мабуть саме пісняполегшувала їхню важку працю. Боець знаходив для себе сили в українській пісні, мати співала, цих легких,як сон, пісень над колисковою дорогих своїх дітей, трудівник почував легкість і бадьорість від ії генфального ритму.
Українська народна пісня- яскравий вираз талановитості нашої нації, це- душа народу

Гарний - хоч з лиця воду пий;
Безліч - кури не клюють; хоч греблю гати;
сумний - голову повісив;
щезнути - як корова язиком злизала;
дивитися - як баран на нові ворота;
злякатися - душа в п"яти сховалася; серце похололо;
загордитися - задерти носа;
утекти - дати драла;
сміятися - шкірити зуби;
перестаратися - передати куті меду;
замовкнути - прикусити язика;
переляканий - мурашки за спиною;
мало - із заячий хвіст;
дрібний - дрібна пташка;
бути першим - грати першу скрипку;
дуже далеко - за тридев"ять земель; де Макар телят не пас.