Чи вважаю я українську мову рідною?

Найбільше я люблю весну. Це, незважаючи на багато дощів та болото,  найпрекрасніша пора року.

Весною все на землі пробуджується до нового життя. Розтає сніг, з’являється молода зелена травичка. На деревах і кущах розпускаються листочки. Весною повертаються до нас перелітні птахи: шпаки, граки, лелеки. Вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят.

Я люблю гати за весняною природою. Бачити, як усе навколо оновлюється, прикрашається після зимового сну. Весело співають струмочки, на всі голоси прихід весни пернаті музиканти. Повітря наповнюється духмяним запахом рослин. Весна — це оновлення у природі. Саме за це я її люблю.

Я дуже люблю сучасну українську пісню. Дуже довго я думав, яка ж із пісень найулюбленіша? Але ж, мабуть, то все-таки "Червона рута", слова й музику до якої написав славетний композитор і поет Володимир Івасюк. Ця пісня знайома мені дуже давно. 

Може, десь у лісах ти чар-зілля шукала, 

Сонце-руту знайшла і мене зчарувала. 

Так автор звертається до коханої. У цій пісні дівчина — то є чаклунка, яка вміє причаровувати хлопців, ходить по таємничих гірських стежках, навіть не зворушуючи поснулих трав. 

Пісня "Червона рута" зворушує своєю красою та якоюсь незбагненною чистотою почуттів. До того ж Володимир Івасюк зміг вдихнути в рядки та мелодію цієї пісні щирий український дух. Мабуть, саме тому "Червона рута" нині є нашою всеукраїнського пісенного фестивалю. Я вважаю пісню "Червона рута" одним із найдосконаліших творів сучасної 

української естрадної пісні.