І! на сьогодні потрі випишіть підряд у колонку словосполучення. 1) ті у яких нічого не треба виправляти; 2) вправити порушення милозвучності мови. справа йде на лад, лунає у вухах, рятуватися втечею, ідуть в ногу, оце й усе, в усій красі, далось взнаки, над всяке сподівання, в глибині душі, один в один, мірялись силою, а мені і невтямки, піді мною, так і сказали би, раз у раз, з щирою душею, от тобі й маєш, раніше і тепер. з перших букв має бути назва вірша рильського

1.справа йде на лад,лунає у вухах,рятуватися втечею, оце й усе,один в один, мірялись силою,раз у раз, ,раніше і тепер,в усій красі,піді мною. 2.ідуть в(у) ногу,   далось(я) взнаки, над в(у)сяке сподівання, в(у)  глибині душі,з(зі) щирою душею,а мені й невтямки,  раніше і(й) тепер.

      Пропоную скласти такий твір на тему "Яку людину можна вважати незалежною?":
     Незалежна людина – це та людина, на яку неможливо вплинути думкою іншої. Я вважаю, що така особистість самостійно керує своєю поведінкою та вчинками. Її думки не залежать від того, що подумає про неї оточення. Але чи завжди незалежність – добре? На мою думку, дуже незалежні люди інколи можуть не дослухатись корисної поради у потрібний момент та потім потрапити у халепу. Проте, звинувачувати така особистість буде тільки себе.
     Незалежність – приклад сильної волі, залізного характеру. Незалежна людина завжди розраховує лише на себе, проте це не означає, що вона є одинаком. Просто вона самостійна у своєму виборі та не бажає, щоб хтось приймав важливі рішення за неї. Інколи люди обирають легший шлях. Вони радо приймають вирішення власних проблем чужою рукою, а потім перестають бути відповідальними і за власні вчинки. Отже, незалежна людина – це та людина, що самостійно несе відповідальність за власні вчинки і робить все, що не зачіпає інтересів іншої особистості.

Багато снігу - багато хліба.
Був уночі іній - вдень сніг не випаде.
В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз.
В холод кожен молод.
Взимку сонце крізь плач сміється.
Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.
Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю.
Держись, Хома, іде зима!
До завірюхи треба кожуха.
Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.
Зима з снігами-літо з хлібами.
Зима засніжена - літо дощове.
Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.
Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув
Зимою деньок, як комарів носок.
Зимою добре, а літом ще краще.
Кільця довкола місяця - на сніг.
ледащо, а їсти нема що.
Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи -
Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
Місяць лютий гостро крутий.
Місяць лютий спитає чи взутий,
Мороз - аж іскри сипляться.
Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
Синиця пищить - зиму віщить.
Січень не так січе, як у вуха пече.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
Такий мороз, аж зорі скачуть.
То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.
Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.
Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.