Спільнокореневі у яких відбувається спрощення слово брязкоту

Спрощення в групах приголосних
Вимовляючи слова, потрібно уникати збігу голосних і приголосних. Якщо в словахвиникає збіг приголосних, для полегшення вимови застосовують спрощення у групах приголосних.
У групах -ждн-, -здн-, -зкн-, -скн-, -стн-, -стл- випадає середній приголосний (д, к, т):
Тиждень — тижневий, проїзд — проїзний, брязкіт — брязнути, блиск — блиснути, користь — корисний, щастя — щасливий.
Спрощення відбувається і у вимові, і на письмі.
Винятки: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастли¬вий, хворостняк, шістнадцять; прикметники від іменників іншомовного походження {баластний, контрастний та інші).
У словах агентство, альпіністський, гігантський, диригентський, президентський, студентський, туристський спрощення відбувається лише у вимові.
1.    Спишіть. До виділених слів доберіть спільнокореневі, у
яких відбувається спрощення.
1. Бережи честь змолоду. 2. Проїзд вантажного транспорту цією вулицею заборонено. 3. Добра вість піднімає, а погана — в землю вганяє. 4. Радості багато, зате толку мало. 5. Виїзд сплануєш — часу не змарнуєш.
2.    З утвореними словами складіть словосполучення.
1.    Запишіть слова, що є винятком із правила про спрощення.
З трьома словами складіть речення.
2.    Запишіть ці речення. Поясніть орфограму «Спрощення в
групах приголосних».
Перепишіть, вставляючи замість крапок, де потрібно, пропущені букви.
1. Хто на поріг, тому пиріг, хто від порога, тому щаслива дорога. 2. Хата без господині — день без со..нця. 3. По парі пізнати, чим сер..це кипить. 4. Вередлива коза дуже вовкові корисна. 5. Краще піз..но, ніж ніколи. 6. Де велика рада, там пісний борщ.
Народна творчість
Випишіть слова з орфограмами «Ненаголопіені в коренях слів», «Спрощення в групах приголосних».
Жаліслива жаба
Край берега під пнем,    
Замаскувавшись куширем,
Ловила жаба мух. Одну таки спіймала.      
Глипнула: «Мало, — каже, — мало.
Якби це птах який тут приземливсь —
Дивись,
Якраз би на вечерю й стало».
Лелека ніби чув, спустивсь.
Як Жаба вгледіла — отетеріла.
(Зеленою була — ще більш позеленіла).
Під воду шмиг! Ну подругам казать:
«Оце Лелеку з'їсти я хотіла,
Та, бачу, так злякавсь — я й ла:
Нащо сердешну пташку зобижать!..»

У творі Оксани Іваненко "Друкар книжок небачених" йдеться про життя Івана Федорова, друкаря "книжок перед тим небачених", як було потім написано на його могильній плиті. 

Диякон Іван Федоров почув від Максима Грека - старця, що жив у монастирі, фразу: "Книги — це ріки, що напувають всесвіт". Максим Грек розповів Івану про свою молодість, навчання в Італії і знайомство з видатним друкарем. Іван Федоров вирішив присвятити своє життя друкуванню книжок.

Друкарство - складна справа, і Іван Федоров багато працював. Він очолював "печатний дім", відкритий царем. У 1564 році Федоров представляє царю "Апостол" - першу друковану книгу. У часи опричини Федоров з помічником і сином втікає до Литви. Там вони починають друкувати книги, наприклад, там вийшло "Учительне євангеліє". Потім Федоров вирішує продовжувати справу свого життя у Львові. Іван Федоров - у Львові його звали Москвитін - з сином стають першими друкарями у місті. В 1574 році виходить перший друкований буквар для дітей.

Князь Костянтин Острозький за друкаря до себе. Федоров приймає пропозицію. Незабаром друкує повний текст Біблії. Потім Федоров повертається до Львова і знов працює там. Він хворіє і втрачає майно. 5 грудня 1583 року  Іван Федоров помирає у злиднях. Його поховали у Львові написали і на могильній плиті: "Воскресіння із мертвих чекаю. Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…"

У творі Оксани Іваненко "Друкар книжок небачених" йдеться про життя Івана Федорова, друкаря "книжок перед тим небачених", як було потім написано на його могильній плиті. 

Диякон Іван Федоров почув від Максима Грека - старця, що жив у монастирі, фразу: "Книги — це ріки, що напувають всесвіт". Максим Грек розповів Івану про свою молодість, навчання в Італії і знайомство з видатним друкарем. Іван Федоров вирішив присвятити своє життя друкуванню книжок.

Друкарство - складна справа, і Іван Федоров багато працював. Він очолював "печатний дім", відкритий царем. У 1564 році Федоров представляє царю "Апостол" - першу друковану книгу. У часи опричини Федоров з помічником і сином втікає до Литви. Там вони починають друкувати книги, наприклад, там вийшло "Учительне євангеліє". Потім Федоров вирішує продовжувати справу свого життя у Львові. Іван Федоров - у Львові його звали Москвитін - з сином стають першими друкарями у місті. В 1574 році виходить перший друкований буквар для дітей.

Князь Костянтин Острозький за друкаря до себе. Федоров приймає пропозицію. Незабаром друкує повний текст Біблії. Потім Федоров повертається до Львова і знов працює там. Він хворіє і втрачає майно. 5 грудня 1583 року  Іван Федоров помирає у злиднях. Його поховали у Львові написали і на могильній плиті: "Воскресіння із мертвих чекаю. Друкар книг, перед тим небачених. Іван Федорович, друкар Москвитін…"