Как поясніть фразеологізм один розум краще а два ище краще?

Один розум добре, а два краще- коли один не знає, інший до

Вдвоем легче прийти к правильному решению

Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі. Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках. Осіннє листя, змокле під дощем, світилося сумним світлом. Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою. Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою. Весь світ прокидався, наповнюючись цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. Він уважно слухав, посміхаючись час від часу. Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів. Деревця молоді, укриті білим пухом, тихенько сплять над Волгою в снігу. Поля, засніжені білим пухом, охоплювали безмежний простір нашого краю.

5.  Б      Сутеніє.

6.  Б      тремтячи;

7.  Б      посивілий, падаючий, крокуючий, сяючий;  

8.  А      Змелений, схвалений, зварений, намальований;

9.  А      Степ, оповитий тишею, дихав пахощами.

10. Г      пишучи, зустрічаючи, малюючи, кажучи.

11. В       Утомившись мати прилягла.

12. Б      найбільш докладніше, більш натхненніше, найменш швидше;

13. Г      по/юнацьки, по/солов’їному, по/моєму.

14. В      незмінна службова частина мови;

15. Б      сполучник;

16. В      хіба, невже, лишень, справді, чи

17. Б      наука про частини мови.