Составити речення дивуватися високій врлжайністю

Я дивуюся такою красою.На високій горі росте ялинаю.Сьогодні дуже велика влажність в повітрі

   Прийшла пора прощання з теплимлетічком. Заглянув да лісу вересень - чарівник. Стрепетнувся лісу передчуті казкового дива.
   Світанкова лісова тиша заповнилась таємничим шепотом. Залунав срібноголосивий спів птахів. І враз з'явилось сонце. Яка чудова, неперевершена гра кольорів.
   Чарівниця - осінь починає розвішувати на гілках перші золоті дукати осіннього листя. Промчав легенький пустун - вітерець. Берізки - подружки, немов золотокосі феї, милуються своїм вбранням. З-під листочків, вкритих перлинами роси, виглядаютьгрибочки. А високо в синьому небі вже курличуть журавлі, дарують радній землі свою прощальну пісню.
   Скоро закружляютьу повітрі золоті і багряні листочки, немов яскраві метелики. Почнется казкова пора падолисту.

Біблійні:
1)вовк в овечій шкурі (це заздрісна, зла людина, що приховує свої хижі наміри під маскою порядності). - Вираз «вовк в овечій шкурі» з’явився в Євангелія мало не дві тисячі років тому: «Бережіться лжепророків, які приходять до вас в овечій одежі, а всередині суть вовки хижі» (Матв., 7, 15).
2) Іти на Голгофу (іти на важку, часом безнадійну справу, страждання за когось.) - У Римській імперії часто засуджених до страти розпинали на хресті. Так було страчено Ісуса Христа на пагорбі біля Єрусалима на горі Голгофі. Саме туди привели Ісуса, Який ніс на Собі важкий хрест для власної страти. Тому вираз «іти на Голгофу» означає важку справу, страждання за когось чи щось.
Античні: 
1) «ахіллесова п’ята» слабке, вразливе місце в людини. - післягомерівський міф, переданий римським поетом Гігіном, про те, що мати Ахілла, Фетіда, захотіла зробити тіло свого сина невразливим і для цього занурювала його до священної ріки Стікс. Вона тримала сина за п'яту, котрої не торкнулася вода, тому п'ята залишилась єдиним вразливим місцем Ахілла, куди він і був смертельно поранений стрілою Піраса.
2) «нитка Аріадни» означає дороговказ, провідну нитку, порятунок. - Виникло з грецьких міфів про афінського героя Тесея. Тесей вирішив звільнити Афіни від страшної повинності. Кожні дев’ять років афіняни мусили посилати на Кріт семеро дівчат і сімох юнаків. На Криті їх замикали в Лабіринті, де Мінотавр пожирав їх. Жорстокий і могутній цар Криту Мінос примушував афінян платити цей жахливий податок. І от вирушив Тесей на Крит разом із приреченими юна­кими та дівчатами. Герой надумав потрапити в Лабіринт і убити потвору. Коли корабель прибув на Крит і греки зійшли на берег, дочка царя Міноса Аріадна, вражена красою Тесея, одразу ж покохала його. Щоб герой міг знайти доро­гу в Лабіринті, Аріадна дала Тесеєві клубочок ниток. Во­на ж подарувала йому гострий меч. Тесей прив’язав один кінець клубка біля входу в палац і пішов разом з усіма в глиб Лабіринту, розмотуючи клу­бок. Довго йшов герой безконечними ходами й переходами. в непрозірній темряві, поки не відчув на своїх грудях важкого дихання Мінотавра. Лютий людинобик кинувся на Тесея, але гострий меч розтяв йому груди. Вбивши потвору, Тесей пішов по нитці клубка і вийшов з Лабіринту, ще й вивів усіх своїх супутників. Так закінчилася ця небезпечна пригода.