Визначте які речення двоскладні, а які односкладні. 1. стрімкі весни щоразу змінювалися на спекотне літо. 2. роздуми обірвав плач тримісячного братика. 3. до школи аж ніяк не тягнуло. 4. ліворуч хата давня, наче гріх, шибками посміхається леваді. 5. бурлить родинне джерело добра і ласки. 6. теплий вечір горнеться до землі. 7. лунко гриміли громи, і злі блискавиці змигували. 8. на дворі було так

двоскладні:
1. Стрімкі весни щоразу змінювалися на спекотне літо.
2. Роздуми обірвав плач тримісячного братика.
4. Ліворуч хата давня, наче гріх, шибками посміхається леваді.
5. Бурлить родинне джерело добра і ласки.
6. Теплий вечір горнеться до землі.
7. Лунко гриміли громи, і злі блискавиці змигували.

Матусина пісня супроводжує нас від народження й впродовж усього життя. Маленькими ми слухаємо «Люлі, люлі, прилетіли гулі», «Ходить сон коло вікон». Ми підростаємо, і наші матусі навчають нас співати: «Ходить гарбуз по городу».  Особливо подобається «Гей, у лузі червона калина». Це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. Кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні. 

Це не означає, що я не люблю сучасну музику й сучасних співаків. Я із задоволенням слухаю Т. Петриненка, С. Вакарчука, О. Пономарьова. Та мамина пісня — рідна й мелодійна, лишається на все життя першою й найкращою. 

Мені доводилося гати багато явищ. 

   Восени любить впасти перший сніг. Потішить дітвору і тут же розтане. Пригадую рідкісне явище – блискавку одного зимового дня. Стрімко налетіли темні хмари. Блискавиця освітила білу землю. Навздогін прогуркотів голосно грім. І побігла вона далі, забираючи із собою страх. Через деякий час погода знову стала сплячою та доброю.

  Не один раз бачив, що у морозний ранок поверх снігу утворюється льодова кірка, тому він хрустить під ногами. У теплу погоду нога провалюється у м’яке снігове покривало.

  Явищ є багато, усі вони дуже різні, тому їх доводиться часто гати.