Скласти розповідь на тему"зимаві розваги"

усі люблять  зиму  за  те,  що можна  відмінно  відпочити  на  свіжому  повітрі!   ятеж  люблю  зиму  як і всі.  зимові  розваги  найрізноманітніші  і веселі: катання  наковзанах, лижі,  кататися з  гірок.  це  доставляє  багато радості  і дорослим, і дітям!   до того  ж, взимку  дуже  красиво.  коли  займається  чимось,  дивишся  посторонам, і бачиш  вокрук  себе  надзвичайно  красиву  природу!   ось  покататися  на  лижах  в  зимовому  лісі  що  може  бути  чудеснее?   зимадарує  нам  багато  позитивних  впечетленій.  я  дуже  люблю  зиму!

Велика кількість фразеологізмів виникла із словосполу­чень на позначення вчинків людини в різних ситуаціях, реалій побуту чи ро­динних стосунків, із сільськогосподарських та трудових процесів, різних ремесл чи виробництв, народних обрядів та звичаїв , також вони можуть мати біблійне походження чи відноситися к античнім міфам. перша група фразеологізмів має фольклорне або професійне походження. «комар носа не підточить (не буде до чого прискіпатися)» - спочатку під цією фразою розуміли щільно підігнані дошки, колоди чи камені між якими важко було просунути навіть такий гострий і тонкий предмет, як комариний ніс. «знати собі ціну (мати самоповагу та гідність)» - народна мова є джерелом походження даного фразеологізму. спочатку фразеологізм «знати собі ціну» виступав як вільне словосполучення, але з часом цей вислів став крилатим. «лити воду на чужий млин (діяти на чию-небудь користь, комусь )» - це вираз виробничо-професійного походження. «мати грунт під ногами (почувати себе впевнено та незалежно)»   - джерело походження народний фольклор.  «заварити кашу» (затіяти якусь не­приємну справу) – це вираз народного походження, тому що ще за старих часів каша була основною стравою у селян і  з нею було пов’язано багато фразеологічних зворотів. «легкий хліб (здобутий   без особливих зусиль) » - джерело походження цього фразеологізму пов’язане з тяжким процесом праці   вирощування хліба в стародавні часи. «гав ловити (марно витрачати час)»   - фраза народного походження. «скатертю доріжка (йди куди завгодно)» - вираз скатертиною дорога спочатку вживався тільки як побажання щасливої дороги, але з часом люди його почали вживати іронічно, в значенні «забирайся геть».   «закидати вудку (обережно натякати на що-небудь з метою дізнатися потрібну інформацію)» - крилата фраза пов'язана   з .   «птиця високого польоту (людина, яка займає високе суспільне становище)» - цей вираз пов'язані з спостереженням людини за світом тварин і птахів.   «альфа й омега (початок і кінець   чого-небудь)» - цей вислів має біблійне походження. друга група фразеологізмів має літературне походження . «вогонь в одежі слова» – цей вислів узятий із поеми і. я. франка «лісова ідилія» (1906). «не минайте ані титли, ніже тії коми» – цей вираз належить тарасу шевченко у вірші «i мертвим, і живим, і ненародженим, землякам моїм в украйні і не в украйні моє дружнє посланіє»   «в сім'ї єдиній, в сім'ї вольній, новій» – поетичні слова тараса григоровича шевченко «заповіт». «смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись»   – цей вираз належить лесі українки в драмі-феєрії "лісова пісня".

Добрі вчинки… чи задумувались ми коли-небудь,як часто ми творимо добро для інших? насправді щоб робити добро не обов”язково великими коштами дитячим будинкам чи лікарням(хоча це також хороша ідея,на жаль не всім під силу). багатьом відома приказка: хочеш змінити світ – почни з себе. от в цьому випадку якраз дуже доречно до неї дослухатись. якщо кожен з нас почав би робити,хоч і маленькі,зате добрі, справи, то міг би підмітити, що люди навколо привітні і дедалі частіше посміхаються.а інколи буває й таке,що ідеї добрих справ самі знаходять тебе. так сталося зі мною цього літа. цей випадок запам”ятався мені надовго. гарячого серпневого дня я сиділа на лавці біля ратуші. навколо була маса людей, всі кудись спішили, а я спокійно насолоджувалась читанням у затінку. аж тут до мене підсіла жіночка в літах, привіталась до мене і попросила . і потребувала вона не грошей. вона попросила переписати їй листа. я щиро здивувалася, але пані пояснила,що дуже погано бачить, та й писати не дуже вміє, тому потребує моїх “молодих очей”. поки я переписувала текст,вона розповіла свою історію: про її,ще малої,пригоди з сестрою, про те,як вона в роки війни повстанцям(я так зрозуміла,що пам”ять в неї хороша); про те,як її в селі пограбували і ледь не вбили; про те,як вона з подруги написала цього листа,який треба було ще раз переписати,але не було змоги це зробити. вислухавши її мені стало якось не по собі. насамперед тому, що навряд чи депутат міської ради,до якого вона хотіла звернутись, захоче і зможе їй . але тим не менше,було зовсім нескладно людині,якій це було потрібно. кожен твій вчинок буде відповідно оцінений десь там…цьому доказ те,що перед тим,як іти, пані забрала листа і сказала “я буду молитись за тебе”… після того на душі стало тепло