1. прочитай початок казки. добери до неї заголовок. настала весна. із землі проклюнулася зелена стрілочка. вона швидко розділилася на два листочки, які через короткий час стали широкими. а між ними з’явився маленький, тоненький паросток. він піднявся, нахилився до листочка й раптом одного ранку розквітнув білими дзвіночками. це були дзвіночки конвалій. і ось одного (василь сухомлинський 2. продовж казку, уживаючи дієслова теперішнього часу. 3. запиши складений текст. підкресли в ньому дієслова теперішнього часу. поясни правопис особових закінчень дієслів.

                                             Весна
І ось одного дня коли (настали) канікули прийшли діти з татом та матусею.
Поки тато (розводить) костер з матусею діти (милуються) лісом.Маруся побачила білочку таку пухнасту та яскраву що (збирається) на дерево,а Дмитрик побачив їжачка, у нього на гілочках були кленові листочки.
-А ось й зайчик- (шепоче) на вухо Марійки Дмитрик.

Так ось  Марійка (бачить) дуже цікаву та яскраву квітку.
-Тату,а що це за квітка?-запитує Марійка
-Це Дзвіночки Конвалій.,а ти знаеш що Конвалія росте в листяних лісах,тіньовитривала рослина,цвіте в травні,розмножується насінням і вегетативно?
-А давайте зірвемо одну-(запропропонувала)матуся.
Усі згодились.
Іншим ранком усі поїхали домой.Коли вони були вже в дома Марійка поставила квіти у яскравий горшечок з землею,(полила).
Кожний ранок Марійка як тільки (
прокинулась) зразу (бачить) Конвалії на підвіконні і (згадує) про похід вліс і Конвалії.

1. Вранці (це було недавно, в березні) ми зібралися біля школи, щоб їхати на районне свято української мови. 2. Чекали Петра (у Петра погана звичка завжди запізнюватися) і розмовляли про се, про те. 3. Раптом Сергій

згадав, – і треба ж таке! – що забув сопілку вдома на дивані. 4. Складав усе в

сумку і от сопілку забув покласти (поки щось десь знайдеш, то знаєте, як

воно буває!). 5. Отак завжди в нас: готуємося до чогось цілий місяць, – скільки про цю підго-

товку розмов буває, скільки метушні! – а коли

доходить до діла, то нам бракує простої зібраності.

Кожен з нас прагне досягти неабияких успіхів у житті. Цьому нас вчать змалечку найрідніші люди, яким не байдужа наша доля. Ми ставимо перед собою мету та йдемо до неї маленькими кроками, намагаючись втілити її у реальність. Успіхів можна домогтися у різних сферах свого життя. І кожен сам обирає свій шлях та шукає ключ до успіху, виокремлює для себе найвагоміші складові, які до досягти значного результату. Що стосується мене, то я поки-що не можу назвати себе успішною людиною. Принаймні на даному етапі життя, я ще не досягла певних висот. Як на мене, успішним може називатися лише той, хто пройшов безліч випробувань на своєму шляху, ретельно та старанно працював, набрався багатого досвіду і врешті-решт може похвалитися вагомими здобутками в той чи іншій сфері діяльності. Життєвий успіх для мене – це по-перше, велика та дружня родина, яка буде любити і підтримувати незважаючи ні на що. По-друге – це вірні та надійні друзі, в компанії з якими ти почуваєш себе легко й невимушено. На мій погляд неможливо оминути одну з вагомих складових нашого життя якою є робота, та, що викликає задоволення і бажання займатися улюбленою справою знов і знов. Безумовно, людина сама творець свого щастя. У всіх нас повинно бути бажання домогтися чогось у житті і я теж не виключення.

Життя кожної людини може вважатися гідною, якщо він чогось досяг у житті. Для кожного періоду характерні різні досягнення, успіхи. Спочатку ми прагнемо добре закінчити школу, інститут, влаштуватися на престижну роботу. Для кожної людини життєвий успіх − це поняття різний, в залежності від життєвих цінностей. Останнім часом люди все частіше прагнуть до матеріальних благ.

Вважається, що життя вдалося, якщо чоловік самодостатній. Зараз ми вже навряд чи зможемо відмовитися від тих зручностей, які роблять життя простіше. Але ж це далеко не все, що потрібно для щастя. Здоров’я близьких людей, їх благополуччя ще більш цінні.