Провідміняти числівники 741, 1894, 27853

741

н.сімсот сорок перший

р.сімсот сорок першого

д.сімсот сорок першому

з.сімсот сорок першого

о.сімсот сорок першим

м.на сімсот сорок першому

  1894

н.тисяча вісімсот дев"яносто чотири

р.тисяі восьмисот дев"яносто чотирьох

д.тисяча восьмистам дев"яносто чотирьом

з.тисяча вісімсот дев"яносто чотири

о.тисяча восьмистами дев"яносто чотирьма

м.на тисяча восьмистах дев"яносто чотирьом

27853

н.двадцять сім тисяч вісімсот п"ятдесят три

р.двадцяти семи тисяч восьмисот п"ятдесятьох трьох

д.двадцятьом сімом тисячам восьмистам п"ятдесятьом трьом

з.двадцять сім тисяч вісімсот п"ятдесят три

о.двадцятьма сімома тисячами восьмистами п"ятдесятьма трьома

м. на двадцятьох сімох тисячах восьмистах п"ятдесятьох трьох

Кожна людина повинна вибрати для себе дорогу, якою буде йти усе життя. Сенс життя є різним у кожної людини за віком і статусом. Діти завдають собі за мету стати дорослими і показати весь свій потенціал іншим, дорослі у цей ж час намагаються невідставати від інших. Оскільки від них залежить життя їх сімей, родин. Людей старшого віку головним є у житті показати приклад своїм унукам, щоб ті неповторяли їх помилки на дорозі життя.
Багато філософів, вчених писали про сенс людського життя у своїх творах. Одними із найяскрафіших прикладів є Оноре де Бальзак, Шекспір, Лермонтов, і звичайно серед них є ще поети нашої батьківщини. Такі як Тарас Шевченко, Франко. Вони брали собі за мету жити вільній і незалежній Україні і добилися цього, хоча вони вже непобачили того, до чого прагнули.
На даний момент на Україні йде війна, і доля багатьох людей може обірватися. Багато хто зараз задумується над щляхом яким він піде, чи піде він захищати свою батьківщину, родину і своїх знайомих, чи буде морально й матеріально підтримувати інших.
Все ж таки на питання “В чому полягає сенс життя” немодливо дати точної відповіді, оскільки кожна людина це особистісь і сенс життя у неї відрізняється від інших. Про те я можу сказати який мій сенс життя, він полягає в тому, щоб бути любимим для своїх рідних, коханої а подальшому і дітей, бути прикладом для них. Саме в цьому він полягає у мене

Звісно, так. Адже усі ми є громадянами своєї країни, і кожен з нас у міру своїх здібностей і талан­тів може і повинен прислужитися рідній державі. Будь-яка чесна та сумлінна праця для Батьківщини є, на мою думку, не менш важливим внеском у її розбудову, ніж спортивні досягнення славетного футболіста чи боксера або перемога відомого співака на міжнародному фести­валі. Згадаймо хоча б героїв кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна», яким праця завжди приносила ра­дість, а разом з тим і збагачувала рідну землю: образ ко­саря Самійла, краса якого — в його таланті — «…він орудував косою, як добрий маляр пензлем…», образ ба­тька — трудівника-хлібороба з «високою внутрішньою культурою думок і почуттів», образи простих селян — людей, закоханих у свою землю, творців. Ким би не став кожен з нас, головним у нашому житті має бути прагнення реалізувати себе в повному обсязі своїх можливостей. Це водночас і дуже просто, і надзвичайно складно. Просто тому, що не треба ні­чого вигадувати, а лише слухатися свого серця. Склад­ність полягає в тому, щоб бути послідовним, не піддаватися омані легкого шляху, спокусі швидкого добро­буту. Ми хочемо бути розумними, освіченими, свідо­мими громадянами. Не думаю, що це вичерпні крите­рії, що цього достатньо, аби ми виправдали сподіван­ня наших батьків, учителів. Кожен з нас має якусь мрію. Важливо, щоб усе це поєдналося: наші мрії, сподівання наших вчителів, перспективи розвитку нашої Батьківщини. Тоді, яким би не було наше майбуття, воно стане життям України. І якщо будемо справжніми ми, справжньою буде наша країна.