Ть скласти речення зі словом земля у таких значеннях: планета; країна; ґрунт; світ

Земля - це одна з безлічі планет нашої галактики. (Планета)

Їхня земля під загрозою окупації, захистіть державу. (Країна)

Цю землю давно не оброблювали, буде з чим повозитись. (ґрунт)

Картина ситуації на землі жалюгідна. (Світ)

  Вона стоїть і дивиться на мене. її погляд м'який, теплий, ніби підсвічений якимось яскравим світлом. Від неї йде доброта і ще... ще якась безпомічність. 
     Мама... матіночка... матуся... Безліч дорогих серцю слів можна сказати про маму. Вона єдина, хто пробачить усе, хто пригорне до себе та захистить у будь-якій ситуації. Ось зараз я стою, дивлюсь на неї і привітно посміхаюсь. На душі така приємна ніжність. 
     Матусині губи поступово розпливаються в таку знайому усмішку. От зараз матуся посміхнеться, і в кутиках вуст заграють сонячні зайчики. Я знаю кожну зморшку на її обличчі, кожну рисочку. Роздивляюсь уважніше маму: вона ще молода, в неї русяве довге волосся (в дитинстві я страшенно його скубла, але мама тільки сміялась), невеличкий носик з ледь помітною горбинкою (у мене теж), маленькі, рожеві, завжди усміхнені вуста і найкрасивіші очі в світі. Вони змінюють колір залежно від матусиного настрою. Іноді, коли я принесу зі школи . «10», вони зелені-зелені, коли не помию посуд, вони сірі, з гіркими нотками, які я добре відчуваю. Вони міняться, вони виграють якимось неземним світлом. 
     Моя матуся дуже весела, дотепна, жвава. Вона полюбляє одяг спортивного стилю. Джинси і светр — її найулюбленіші речі. Вся її постава видає людину енергійну. У кожному її слові і русі відчувається глибока внутрішня гармонія. Коли вона швидко йде, то її волосся, зібране в «хвостик», кумедно підстрибує. Я дивлюсь на матусю і радію, що в мене така добра, стильна, сучасна мама. Просто найкраща в світі! 

- Здрастуй, Іванко!

- Привіт, Сашко! Радий тебе зустріти!

- І я так само радий! Ну, розповідай, як провів літні канікули?

- О, я провів їх дуже цікаво. Ми з батьками їздили відпочивати до моря.

- Справді? І куди саме ви подорожували?

- У Крим. Спершу ми жили в Алушті в пансіонаті. Купалися в морі досхочу. Я з татом навіть рибалив з пірсу.

- Щось упіймали?

- Морського йоржа! Але його їсти майже неможливо, тож ми його відпустили.

- А потім ви ще десь подорожували?

- Так, ми їздили на екскурсії в Ялту, Севастополь, Судак. Мені особливо сподобалася стародавня фортеця в Судаку. Так що я все про себе та про себе! Ти як провів літо, друже?

- У батьків грошей подорожувати не було, тому я провів його вдома. Але не нудьгував.

- Чим же ти займався цілих три місяці?

- Катався на велосипеді, з хлопцями грав у різні ігри. Футбол, баскетбол, волейбол – ми все спробували. Кожний день ходив на турніки робити гімнастику. Бачиш, які м’язи накачав?

- О-о, я би теж не проти мати такі…

- Ще я книжки читав, фантастику. Адже в мене багато часу було. Тепер я спеціаліст з цього жанру.

- Ну, тоді розповіси мені, що прочитав. А я тобі – про Крим. Ти згодний, Сашко?

- Згоден!