1. загальновиживані слова (будинок, сім'я, тато):
Ми живемо в чудовому будинку. У моїй сім'ї тато є головою.
2. діалектні слова (гуцули, плаї):
Природа, де живуть гуцули, багата рослинністю. По плаях гуцули їздіть верхи.
3. професійні (фонограма, бухгалтер, звіти):
Концерт Мадонни відбувався під фонограму. На кінець звітного року, бухгалтер підбиває річні фінансові звіти.
4. запозичені (директор, огірки):
Наш директор завжди відстоює права своїх учнів. На нашій грядці цьогоріч виросло чимало огірків.
5. застарілі (жупан, свитка, кошлатий):
Хоч і надів жупан, не цурайся свитки. Кошлатий вітер-голодранець в полях розхристує туман.
6. неологізми:
Цього року батьки подарували мені новеньки смартфон.
В наш час інтернет досить відомий, на відміну від минулого століття.
Голодування популярне серед сучасної молоді.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Текст есе на тему книги треба берегти
Отже: книга в моїх руках відкриває мені захоплюючий невідомий світ, що розповідає про щось неймовірне або, навпаки, звичайне, близьке мені й від того цікаве. Я читаю, перегортаю її, повертаюся до прочитаних сторінок і ніколи не заглядаю в кінець. І книга стає мені другом. Є, як в усіх, у мене книги улюблені, є, чесно кажучи, ніякі. Я не повертаюся до таких більше. А деякі читаю по декілька разів. Думаю, що завдяки цікавим книгам я навчився їх берегти, причому всі, і неулюблені теж. Може бути, те, що не зацікавило мене, виявиться цікавим для інших. Я не беру книгу непомитими руками. Я не загинаю куточки сторінок. І ніколи нічого не пишу в книзі, навіть олівцем. Мені завжди здається, що цю книгу обов'язково будуть читати ще багато разів. А як неприємно навіть тримати в руках старі, брудні, порвані сторінки! Це стосується і власних книг, і взятих на кілька днів у друзів, і, звичайно ж, книг бібліотечних. Раз книга — друг, то й ставитися до неї треба по-дружньому!