Твір на тему улюблені пісні моеї мами пожплуса

Ще будучи маленькою, мама наспівувала нам чарівні пісні, під які ми засинали... Так з дитинства у мене проявлялася любов до пісні. З роками можна побачити, як змінюється сучасна музика. Ось дітям мого покоління, в тому числі і мені, подобається клубна, драйвова музика. А так, як у юні роки моєї мами була популярна народна українська музика, то і в неї збереглася ця любов до таких пісень. Якось у вечері, ми сіли вією сім"єю вечеряти і я запитала про улюблені пісні моєї родини. Ось бабуся і дідусь почали наспівувати пісні Софії Ротару. Мама з татом - Ірини Федиши та ще багато інших. І така гарна, українська атмосфера стала...Після вечері ми розійшлися по кімнатах і мама сказала мені : " Запам"ятай ті пісні, які співали тобі дідусь і бабуся, щоб переказати їх своїм дідять, внукам, адже саме таким ми збережемо народні пісні." Я усміхнулася і лягла спати під спів моєї мами народних пісень.

1) В один голос (чи в одне горло) радити, говорити;

Пр.: Всі наші родичі в один голос твердили, що донька – викапаний татко.

2) В один кулак зібрати;

Пр.: Бігун зібрав всі свої сили в один кулак і зробив кілька останніх переможних кроків.

3) В одній упряжці з кимось працювати;

Пр.: Нелегко з таким своєвільним керівником в одній упряжці працювати.

4) В одно слово сказати;

Пр.: Всі діти в одно слово говорили, що у них найкрасивіша матуся.

5) В одну дудку грати.

Пр.: Друзі вирішили грати в одну дудку зі своїми ворогами: такий стратегічний хід мав збити з пуття супротивників.

Объяснение:

ПР-це приклад

Відповідь:

Я вважаю, що оберігати планету, екологічно використовувати ресурси- це є основним обов`язком перед нашою планетою.

У нашому житті охорона природи має надзвичайно важливе значення. Залежність людини від стану навколишнього середовища стає дедалі очевиднішою, і коли йдеться про охорону природи, то мають на увазі не тільки рослинний і тваринний світ, а й процеси, то відбуваються в кругообігу енергії, води, вуглецю тощо, зміни в атмосфері, гідросфері, грунті, в організмі людини.

Господарська діяльність людини змінює ландшафти, порушує зв'язки в природі, що встановлювалися протягом мільйонів років. І природа часто не в змозі відновити порушену рівновагу.

Заради прибутків ліси упродовж тривалого часу хижацьки винищува­лись. Як наслідок цього почали дедалі частіше траплятися згубні посухи, зменшувалася кількість води в річках, відбувалося їх замулювання.

У Південній Африці знищували гіпопотамів, щоб вони не руйнували .берегів річок, а внаслідок цього в річках стало менше риби. Гіпопотами удобрювали дно річок, сприяючи розвиткові дрібних організмів, якими живилася риба. Коли цих організмів поменшало, стало менше і риби - їй не вистачало корму. Після, припинення полювання становище зміни­лося на краще - риби в річках побільшало.

Є такий простий, відомий усім вислів - «квітучий край». Так нази­вають землі, де знання, досвід людей, їхня прихильність, любов до при­роди справді творять чудеса.

Людина завжди залежатиме від природи, бо являє собою не віддільну від неї частку. Минули ті часи, коли людина, втручаючись у природу, не ризикувала завдати їй непоправної шкоди.

Тепер, у період бурхливого розвитку науки і техніки, для блага самої ж людини необхідно, щоб її взаємодія з природою відбувалася в ро­зумних межах.