50 прочитати. розташувати речення так, щоб вийшло зв’язне висловлювання. поділити на абзаци. на заході днів вона засяє нестерпучим блиском. молодість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. і погасне. бо другої молодості немає у світі. життя є молодість, труд і любов. усе життя людина лише шліфує грані своєї молодості. у радісній знемозі він пахтить, як дорога. він є вірним другом. він не зраджує. труд, як материнська рука, веде нас по стежці. вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. скільки людей співало їй! відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь мале. любов. а вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. і молодість дзвенить. вона — щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух (за ю. яновським

 

           Життя є молодість, труд і любов. Молодість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. Усе життя людина лише шліфує грані своєї молодості. На заході днів вона засяє нестерпучим блиском. І погасне. Бо другої молодості немає у світі.

            Труд, як материна рука, веде нас по стежці. Він є вірним другом. Він не зраджує. У радісній знемозі він пахтить, як дорога.

            Любов. Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь маля. Вона — щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух. Вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. І молодість дзвенить.

(За Ю. Яновським)

 

Іноді буває цікаво дізнатися значення свого імені. Я вирішила дізнатися значення й свого імені. Для цього я звернулася до вчительки української мови та літератури, бо вважаю, що лише вона зможе дати відповідь на моє запитання. Тому, коли я прийшла до школи, я одразу звернулася до вчительки:
- Доброго ранку! Можна дещо у вас запитати?
- Доброго ранку. Що ж, запитуй. - Зацікавлено відповіла вчителька.
- Я б хотіла дізнатися про своє ім'я, про його історію, походження та що воно означає.
- Добре, що ти цікавишся цим. Давай спробуємо пошукати відповідь у словниках чи в Інтернеті. Можливо, там ми знайдемо більше інформації. - Порадила учитель.
Після уроків ми пішли до бібліотеки і дізналися все про моє ім'я. Виявилось, що моє ім'я було ...
Нам разом з учителькою було цікаво провести цей час з користю, а наступного дня на уроці вона дала домашнє завдання усім учням:
- Діти, знайдіть інформацію про своє ім'я та розкажіть нам про нього наступного уроку.
Тепер я знатиму значення свого імені.

Мовлення – це один з найважливіших засобів спілкування. по тому, як людина розмовляє, одразу складається враження про неї. мовлення людини – це наче її візитна картка, завдяки їй ми легко розуміємо, хто перед нами – дитина чи дорослий, людина з вищою освітою чи безробітний волоцюга, людина чемна чи груба. і культура мовлення є дуже важливою, адже якщо людина говорить з помилками, ставить неправильні наголоси, уживає недоречні слова та слова-паразити, то ми вже не сприймаємо її приязно, не вважаємо культурною.  що означає культура мовлення? це й дотримання літературних норм мови, вживання певних інтонацій. крім того, культура мовлення тісно пов’язана з культурою спілкування. треба вміти зрозуміти і те, що сказати, і те, як сказати, а також коли. найчастіше культурою мовлення володіє той, хто має відповідну освіту та виховання, тобто той, кого привчили бути чемними при спілкуванні з іншими, а також навчили правил мови, поваги до її краси та багатства. і хоч усі ми вчимо в школі українську мову (або будь-яку іншу), далеко не всі використовують ці знання в повсякденному житті. у побуті ми користуємося розмовним стилем і думаємо, що нам не треба стежити за тим, що ми говоримо. бо тут ніхто не поставить нам «двійку». але чи варто засмічувати своє мовлення нецензурними висловами, жаргонізмами, вульгарними словами? що красивого в безграмотності? хіба це робить спілкування приємнішим? мені здається, навпаки, цим ми лише принижуємо і співбесідника, і самих себе. до того ж, таке мовлення не завжди доречне й не всіма буде зрозумілим.  мовлення – це відображення думок людини, її світогляду з одного боку, а з іншого – це показник її ставлення до інших. вміння людини використовувати багатства мови для того, щоб виразити свої думки, характеризує її як освічену, розвинену, духовно багату. хтось скаже, що для нього це не має значення, як говорити. бо в житті є проблеми набагато більш суттєві. та спілкування – це одна з основних потреб людини, а зробити його приємним хоча б за культурного мовлення – це доступно кожному.