Ябуду вам . написать сочинение тему(на выбор) : 1.пісня-душа народу; 2.народна пісня в нашій сім'ї; 3.народні -один із цінних здобудків культури нашого народу.

Сочинение на тему песня Душа народа Почему Потому что мы сидим и слушаем песни мы думаем о песнях мы поем песни идём в наушниках и что мы делаем тоже слушаем песни и музыку придумать Попробуйте сами придумать песню может быть она пойдёт из поколения в поколение ее будут изменять И она тоже получится душой народа

Українські народні балади — найулюбленіший вид словесної творчості нашого народу. (Цей фольклорний жанр став активно поширюватися в Україні з почат­ку XIX століття. Уперше балади виникли й існували як пісні до танцю. Слово «балада» походить від грецького «рухатися». З часом словесний текст разом з ме­лодією відокремлювалися від танцю. Так балада стала одним із видів народних пісень, де зображувалися героїчні або незвичайні фантастичні події переважно трагічного характеру, через які відтворювались гострі переживання дійових осіб.) Тематика народних балад. (Тематика балад надзвичайно різноманітна: тут роз­кривається і поетичний світогляд нашого народу, і його міфологічні уявлення, світ його безмежної фантазії та розуміння природи. Є чимало балад, де зма­льовуються взаємини між братами й сестрами, батьками та дітьми. Одними з надзвичайно цікавих є балади на історичні теми, у яких розповідається про ге­роїчну й водночас трагічну історію нашого народу.)

источник: Українські народні балади - один із цінних здобутків культури нашого народу - Твори | ЗНО

-Привет Саша!
-Привет Дима!
-Как дела?Как день?.
-Все отлично.Вот решил заняться спортом.
-О здорово!Чем занимаешься в спортзале?
-В спортзале я занимаюсь спортом - фехтованием. Этот благородный и романтический вид спорта он мне очень нравится.Всегда приятно обойтись без кровопролитной кулачной драки с соперником, заменив ее, например, дуэлью на шпагах.Чем ты занимаешься расскажи.
-Ты знаешь мне понравилось ходить на плавание.Во время плавание можно спокойно расслабиться и отдохнуть.
-А научишь меня плавать?
-Да с удовольствием!А ты меня.
-Научу.
-Может пойдем погуляем я знаю тут рядом есть кафе и ты мне расскажешь что то еще про себя7
-Конечно я не откажусь поесть и что то тебе еще рассказать.
-Мы отлично погуляли.
-Да мне понравилось.
-Мне пора идти.Пока.
-До новых встреч.Пока.

«Друг — це тієї, хто входити у твої двері, коли весь світло виходить із них». Беззаперечна істина для багатьох з нас, але й саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусій, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів — справжнього друга чи просто приятеля. Яким ж має бути справжній друг, як його виявити серед багатьох знайомих, з якими ти проводиш годину? Перш на, справжній друг, мабуть, це та людина, котра приймає тобі таким, як ти є. Недарма ж кажуть, що друг — це тієї, хто знає усі твої недоліки й все-таки любити тобі. У мене особисто є справжній друг — Сергій. Спочатку я - не знавши, справжній він чи не справжній, але й потім один його вчинок усе задля мене прояснівши. Сергій перейшов до нас у 8 класі. На перший погляд він Мені не зовсім сподобався: задерикуватий, дещо зарозумілий хлопець (як я тоді подумавши). Єдине, що його вирізняло, — це знання математики. Математику він любити й добро знавши. Я ж до цого моменту вважався кращим учнем саме із математики. Відчуваючи певну заздрість, я намагався якомога понад принизити його: то смикну за сорочку, то зафутболю портфель, то назву очкариком. А він — нічого, сидить собі, формули пише. І вісь наставши годину піврічної контрольної роботи. Всім роздали заподіяння, я швиденько впорався із п'ятьма із шести запропонованих, а шосте — найважче — ну ніяк. Сиджу, мучуся, дивуюся — Сергій все розв'язав й сидить склавши руки — перевіряє. Я мовчу (списати ж у нього соромно), сиджу, почервонів від напруження. Раптом папірець на мою парту — ляп! Розгортаю, в якому було розв'язання задачі. Я підвів очі і подивився на нього. Сергій не посміхався, не іронізував, просто і відкрито дивився на мене. Ми були уже не ворогами, ми були партнерами, які пов'язувала таємниця. З того години Сергій неодноразово доводив, що він справжній друг. Він ніколи не відвертається від мене в скрутному становищі. Від й маєш: «Друг — це тієї, хто входити у твої двері, коли весь ,світло виходить із них».