15 напишіть зі словами пофарбований, радіючий, вишитий 3 речення так щоб дієприкметниковий зворот стояв після означуваного слова.

1.Мій прадід розповідав мені дуже багато історій з його дитинства , ось наприклад як він грався зі своїми однолідками у " Царь гори “
2.Він розповів мені про ніч у горах проведену на виступі заввишки кілька сотень футів як він повинен був закріпити себе в спальному мішку та прикріпити його до стрімчака , бо скотитися вві сні означало б смерть .

     Сласти словниковий диктант з прислівниками, у написанні яких виникають труднощі, пропоную так:⇒ вночі (пишемо разом, бо утворений сполученням прийм. з ім.) 
⇒  по-новому (через дефіс, утворен. від прикм. і прийменника по)
⇒видимо-невидимо (утворений від слів з протилежним значенням, тому через дефіс) 
⇒ безвісти (пишемо разом, бо утворений сполученням прийм. з ім.) 

⇒ по-батьківськи (через дефіс, утворен. від прикм. і прийменника по)

⇒ стрімголов (разом. бо утворений від двох основ)
⇒вдвічі (пишемо разом, бо утворений сполученням прийм. з числ.) 
⇒ довго-довго (відбувається повтор кореня, тому через дефіс) 
⇒ праворуч (складний, утворений від двох основ, тому разом)
⇒ тишком-нишком (утворений від слів з близьким значенням, тому через дефіс) 

⇒по-домашньому (через дефіс, утворен. від прикм. і прийменника по)

⇒ часто-густо (утворений від слів з близьким значенням, тому через дефіс) 

⇒ давним-давно (відбувається повтор кореня, тому через дефіс) 

⇒ натроє (пишемо разом, бо утворений сполученням прийм. з числ.) 

⇒  віч-на-віч (відбувається повтор кореня, тому через дефіс) 

Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ. 

Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. 

Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. 

Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть. 

У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.