Напишіть переказ 5 клас минув тиждень, і вірного вже не можна було впізнати. шерсть його заблищала, вирівнялася, ноги стали пружними і рівними. лише вуха звисали на самі очі, клопоту цуценяті. ігор любив гратися з новим другом. кидав далеко у річку м’яч, а вірний кидався у воду і швидко-швидко перебирав лапами, аж поки не схопить зубами м’яч і не винесе його на берег. та не тільки це вмів робити вірний. він навчився робити стойку, без дозволу не чіпав їжі і не рвав пух з каченят, як це робили інші собаки. з ранку до пізнього вечора ігор не розлучався з своїм цуценям, ходив з ним до лісу, купатися на ріку. вірний ночував у своїй затишній хатці, але кожного ранку, як тільки ігор виходив з кімнати, щеня завжди зустрічало його радісним хвоста, кидалося до ніг і качалося по траві. так минав час, і ігор був щасливий. оце маленьке цуценя так припало йому до серця! коли одного разу вірний захворів і перестав їсти, ігор сидів журний і тихий. і коли вірний видужав, знову вони ходили у ліс, до річки, хлопчик теж повеселів і почав краще їсти. мати тільки зітхала, бачачи, як її син захопився цуценям

Минув тиждень, Вірного ніхто не міг впізнати.Він погарнвшав в дуже відризнявся від інших цуценят.Ігор дуже любив гратися з новим другом.Хлопчик навчив цуценя робити стійку, не чіпати їжу та не рвати пух з цуценят.З ранку до ночі Ігор грався із песиком, ходив до лісу або до річки.Коли Ігор вихов із кімнати, щеня радісно зучстрічало хлопчика.Мама не могла нарадітися, як Ігор ставиться до Вірного!

У цьому невеликому творі є багато персонажів, бо написаний він для виконання на сцені. Усі герої дуже різні.

Велике лихо спіткало князя та княгиню, адже злий Змій захотів полонити їхню єдину дочку. Проте у розмові княгині з дівчиною відчувається не тільки сум, а й надія на порятунок. Мені сподобалась мужність молодої князівни, яка заспокоює своїх рідних. Вона сміливіша за воєвод князя, бо не боїться смерті. Воєводи ж не хочуть стати на двобій зі злим змієм, вони стоять на думці «скоритись долі». Мене засмутило те, що вони не хочуть почути заклик князя

За яку, скажіть , провину

Мусим ми платить данину?!

За що кров з нас смокче Змій Воєводи на двобій!Також мене вразив Микита своєю силою. Ще малим хлопчиком, він добре боровся. Кожум’яка «чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, а зачепиш – як огонь !». Він сентиментальний, любить князівну. Також він любить дітей, добрий та справедливий до них. Уважно вислухав їхнє прохання та погодився до Цікаво та напружено описано двобій. Я чула розмову голосів, і уявляла себе серед юрби людей, котра уважно стежить за боротьбою, підбадьорює Микиту та захоплюється ним. І щиро раділа зі всіма, коли закінчився бій і переміг Микита. В кінці твору ми бачимо Кожум’яку з князівною. Добро перемогло зло.

Як краса врятувала берізку Одного разу посадили великий новий ліс: дуби, липи, берест. Росли саджан­ці повільно, а бур'яни між ними - швидко. Не давали вони маленьким деревцям вирости, піднятися. Не знали люди, як бур'янів позбутися. От і старший лісник порадив посадити поміж дерев берізки. Вони, мовляв, ростуть швидко і знищать бур'яни, бо залишать їх без сонця. Так і зробили. Через кілька років підросли берізки, знищили геть усі бур'яни, але й іншим деревам не давали росту, заступали їм сонце. Вирішили зрубати берізки. Був ясний, сонячний вересневий день. Послали бригаду лісорубів. Берізки з білими стовбурами, золотистими листочками на тлі яскраво-синього неба були такими гарними! Зупинились лісоруби, завмерли від краси. Не піднялась рука з сокирою вчинити розправу над деревами. Розміркували, що можна інші деревця пересадити на окремі ділянки. І досі росте білокорий березовий гай, даруючи людям насолоду. Гарна береза, та все ж наймальовничіша вона восени, коли кожен її листочок виблискує, наче виграє на сонці. Недаремно ж кажуть "золота береза".

Объяснение: