Який вчинок можна вважати героїчним з використанням фразеологізмів? !

герой-це багатозначне слово,але стати героєм не значить врятувати світ.ти можеш стати героєм не для всіх,можлило якась дівчинка загубить ляльку,а їй знайти цю ляльку це вже героїчний вчинок.   якійсь бабусі,чи дідусю перейти дорогу-це героїчний вчинок.щоб стати героєм не треба"перевертати гори" і "обійти пів світу" в пошуках пригод,достатьньо зробини на вигляд дрібничку,але за цю дрібничку тобі будуть вдячні і приводити приклад дітям,щоб вони рівнялись на вас і це вже !

Хрещатик — одна з найвідоміших центральних вулиць світу. Тут уже два століття поспіль вирує центр комерційного, політичного та культурного життя Києва. Перші в Києві телефон, телеграф, трамвай, водопровід і каналізація, газове та електричне освітлення, нарешті, перший київський хмарочос — усе це Хрещатик. Тут слухали Бетховена і розглядалии виставки російських художників-передвижників, цією вулицею гуляли Т. Шевченко і М. Щепкін, П. Чайковський та Ф. Шаляпін, В. Маяковський та І. Мандельштам... 1200 метрів — одна з найкоротших центральних вулиць світу, і тому тим більше цікаво пройтися нею, зрозуміти, чому саме вона стала «концентратом» історії Києва останніх століть. Ще 300 років тут, уздовж старих валів давньоруського городища, шумів Хрещатий струмок — місце, де князь Володимир охрестив свою дружину і бояр. У XIX столітті район головної вулиці Україні пережив справжню будівельну революцію, швидко перетворившись з околиці у центральну торгову магістраль Києва, київський Бродвей, наш «Невський проспект». Тут будували розкішні готелі та магазини, на Майдані Незалежності знаходився будинок Міської Думи. Трагічний 1941-й поклав кінець старому Хрещатику, але на його місці виріс новий, неповторний на території Східної Європи ансамбль будівель — один із найкрасивіших зразків архітектури середини XX століття. Екскурсія розпочинається на Європейській площі з її багатою історією. Український дім, філармонія, будівля лялькового театру, музею води, парки на дніпровських схилах — усе це ви побачите на площі з надзвичайно «європейською» назвою. Пройшовши коротким відрізком до Майдану Незалежності, намилувавшись будівлями банків царських часів, ми потрапляємо на головну площу України. Консерваторія, поштамт, міжнародний центр культури (колишній інститут шляхетних дівчат), монумент Незалежності, торговельний центр «Глобус» — усе це нинішній вигляд Майдану. Звідси починається Хрещатицький бульвар — шедевр післявоєнної реконструкції міста. Вулиця тут сягає ширини у 100 метрів і у вихідні та святкові дні вона дійсно перетворюється на бульвар: місце гуляння виключно для пішоходів. Нас чекає найцікавіший відрізок вулиці: бутіки, магазини, Київська мерія, Пасаж з пам'ятником архітектору Городецькому, телецентр, ЦУМ, кінотеатр «Дружба» в будівлі зі шпилем, що нагадує Москву, — все це вмістилося на якихось 500 метрах центральної київської магістралі. Після перехрестя з вулицею Б. Хмельницького ми потрапляємо на відрізок старої забудови, що дає уявлення про Хрещатик царських часів. Плавний перехід із ХХ століття в століття ХІХ, а не навпаки — такі вони, чари Хрещатика! Ці місця зберігають свої таємниці. Наприклад, «Інтимний театр» — ви хочете знати, що це і де це? Тоді будьте уважні! Закінчується екскурсія біля Бессарабського ринку. Найстаріший ринковий будинок міста, чудовий пам'ятник модерну 1912-го року. Поруч — центр вже культурно-виставкового життя — комплекс «Мандарин-Плаза», де завжди є, що подивитися, також, як і на ринку є, що купити. Перспектива бульвару Т. Шевченка з неоднозначним пам'ятником вождю світового пролетаріату — все це теж останній відрізок Хрещатика, що закінчує тут свій біг через долі, століття й архітектурні стилі.

Найближчою з усіх моїх подружок я вважаю Карину. Ми з нею дружимо з самого дитинства і сидимо за однією партою вже багато років. Ми бачимося не тільки в школі, а часто ходимо гуляти і один до одного в гості.

Карина молодший за мене на 5 місяців, вона трохи вища за мене ростом і дуже худенька. У неї довге світле волосся, великі блакитні очі і маленький курносенький ніс. Голос у Карини приємний і ніжний, вона гарно співає. Карина красиво одягається, має свій цікавий стиль.

Нам ніколи не буває нудно разом. Карина дуже цікава особистість. Вона весела і добродушна дівчинка, завжди розвеселить, вміє підтримати і підняти настрій навіть у саму сумну хвилину.

Ми любимо дивитися смішні фільми, обговорювати цікаві книги і слухати веселу музику. Карина володіє універсальною харизмою, володіє своєрідним методом мислення, вміє знайти спільну мову з кожним незнайомцем, а головне тонко тримає грань між комунікабельністю і жвавістю. Вона завжди вміє вислухати, а коли потрібно – промовчати.

Ми дуже хороші подруги, ніколи один одного не обманюємо і нікому не розповідаємо наші секрети. Ми багато часу проводимо разом, спілкуємося, сміємося, радіємо. Коли я хворіла, Карина відвідувала мене кожен день і приносила мені фрукти і вітаміни. Я ніколи не забуду її доброти і турботи.

Інколи ми сваримось, але не проходить і дня, як ми вже прагнемо помиритися. Ми ж кращі подруги, і нам зовсім не цікаво сидіти вдома і будувати образи один на одного. Ми тут же миримося і сміємося з того, через що посварилися. Ми багато в чому схожі: однаково дивимося на світ, маємо спільні інтереси, цінуємо в людях розум, доброту і чесність, завжди допомагаємо один одному.

Про дружбу існує багато віршів, пісень та легенд. Завдяки дружбі ми можемо виявити найкращі риси свого характеру. Кажуть, що друг пізнається в біді – так воно і є. Тільки коли тобі погано, ти розумієш, скільки в тебе друзів, хто тобі допоміг, а хто кинув в самий важкий момент. Так от, Карина не кидала мене, коли мені було погано, а я завжди допомагала їй у важку хвилину. Дружбу треба берегти, адже без друзів людина не може жити, життя стає нудна і нецікава.

Я дуже щаслива, що в мене є така подруга, і сподіваюся, що наша дружба не згасне ніколи.