Вiдредагуйте та запишiть речення. мені так зручно - не треба, ходивши по класу, до себе увагу. надвечір, задовольнившись програмою дозвілля, мені було приємно все згадати. згадуючи вчорашню гру з командою 7-б, нас проймала гордість за себе. ми, готуючи уроки на завтра, написали листа нашому другові з лондона.

Наше покоління має безліч речей, що свідчать про технічний розвиток світу. Ми користуємось мобільним телефоном, працюємо на комп'ютері, дивимося кінофільми та мультики, користуємось інтернет-мережею, та чи звертаємо ми увагу на книги?Чи часто буваємо у бібліотеці?

 Особисто я добре ставлюся до книг. Хтось, звичайно, скаже, що краще подивитись фільм і не марнувати купу часу.Можливо воно й так, але краще прочитати книгу та уявити  усіх персонажів, природу.Книги є нашим минулим теперишнім, а можливо й майбутнім. Варто згадати, як у дитинстві нам читали казки, як перед нами поставали гарні та розумні принцеси, мужні принци, жахливі чудовиська та, звичайно, улюблені всими, персонажі народних казок: Колобок, Лисичка-Сестричка, ведмеді, вовки і безліч усіляких тваринок. Як чудово було уявляти їх зовнішність, а іноді й продовження історій.

Тож, знання--це скарб, а книга--ключ до нього.

Все може статися. Селфі, які ми робимо, увічнюючи себе, коханого (або кохану), у вигадливих позах та на найрізноманітніших об*єктах, ну просто ні в яке порівняння не йдуть з пересічними нудними фото, де родина з напруженими обличчями дивиться в об*єктив і чекає, доки з нього «вилетить пташка». В крайньому разі, на цих обличчях вони зображують посмішку, але здебільшого це вельми серйозні постаті, одягнені все найкраще, що мають.

Так, родинні фото мають небагато спільного з тими, які ми робимо з самих себе на фоні розкішних інтер*єрів або екзотичних пейзажів. Але чому, чому вони є такими дорогими й милими нашому серцю? Думаю, що старі родинні фото – це привіт нашим нащадкам від наших предків, це біографія родини, це, якщо хочете, машина часу, зв*язок часів. Це передана атмосфера епохи, в якій цікаво все – від фасонів суконь до меню на святковому столі вашого дідуся або й прадіда.

Старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. Адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. Сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.

Тож нехай буде селфі, воно з часом теж буде для когось родинним надбанням, реліквією. Але й сімейні фото мають зайняти почесні місця на шпальтах вашої галереї.