Іть зробити синтаксичний розбір речення: травинка, що вперто пробивається крізь сірий асфальт, безодня нічного зоряного неба, ласкаве чи сердите море, громаддя гір, ширяння орла або політ бджоли, нічні співи солов’я або вигин лебединої шиї — усе це несе в собі невичерпний заряд краси.

ответ:Есть много у меня друзей,

Но лишь один из них дружней!

Не бросит никогда в беде,

Грустить не позволяет мне.

Шалить он любит и резвиться,

На переменах суетится,

Он мне за косу иногда

Подёргать норовит слегка.

Глаза лукаво улыбнутся,

Ребята громко рассмеются…

Он знает – я не обижаюсь,

Простить всегда его стараюсь.

Мы дружим с ним не год, не два.

Не разольёт нас с ним вода.

И в дождь, и в град, и в ветер

Не заскучаем вместе!

Мы книгу можем обсудить,

Задачи сложные решить,

Пельмени можем налепить

И рыбу в речке половить.

Мне повезло: такого друга

Не заменила бы подруга.

Есть много у меня друзей,

Но лишь один из них дружней!

Источник: https://poemata.ru/poets/chekashova-olga/moy-drug/

Объяснение:

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий