7речень з художньої літератури з тире

Серпень. Вечір.

Цвіркуни.

Біда, що забув,

як писати вірші.

2. А слабким

треба залишити право

бути слабкими.

3. Сиджу у роздумах

над річкою життя.

І раптом: нічого не буде.

4. Лінія мого носа -

над плесом, над вербами,

у небо.

5. Не пускаю,

не пускаю в серце опале листя.

А вже кортить.

6. Ти можеш носити

каміння в мішку,

але не забудь про свій діамант.

7. Темна країна моя,

дивлюся в її зіниці,

і сниться, що я в темниці.

8. Дешево, хлопче,

купуєш ти це життя.

9. Скоромні дні,

скороминущі.

10. Серце знов

зібралося в бутон.

Зелене свято в Карпатах. Музики. Гори і полонини. Зелений.

Объяснение:

Уявляючи себе автором картини, я б назвала б (назвав би)  її «Зелені свята».

Зелене свято для українців- це свято перемагаючої весни, коли природа, разом з    людиною святкує своє відродження.  

На полотні переважає зелений колір, як  символ розквітлої  зелені, що і підтверджує назву картини.

На передньому плані зображені музИки, що грають на скрипці, цимбалах та сопілці. В центрі картини - святково вбрані гуцули,  які танцюють. На задньому плані видніються гори і полонини.

І люди і природа святкують Зелене  свято.  

Ніколи не любила сімейні свята. Людей багато, всілякі приготування так ще й під кінець цього всього комусь збреде в голову фотоальбом передивитися. Ну ви серйозно? Вам це не набридає?

Але ось нещодавно в мене з'явилася якась тяга до історії. Сівши поруч з бабцею я почала роздивляти чорно-білі фотокартки в пожовтівші в деяких місцях.

В цих фото ціла історія моєї сім'ї. Ось маленька бабуся, років пять їй десь тут. Ніколи не уявляла її маленькою дівчинкою

Трішки далі гарна жінка в капелюшку, біленькій блузі та чорній спідниці, а поруч з нею стояв кремезний чоловік. Якщо я не помиляюсь, то це мій прадід з сестрою.

Блукаючи сімейним альбом можна знайти,ой як багато цікаво. Можна відчути і радість, і біль, і переживання лише дивлячись на фотокартку.

Це вправду магічне відчуття, що можна відчути лише гортаючи сімейний альбом

Объяснение: