Діалог на тему користь води на планеті поз))

Біля вікна сиділа бабуся та сказала Марійці: мама тебе вдягаэ,взуваэ,доглядаэ за тобою,а ти ще й не довольна?Якщо тобі не довподоби ніякі черевики то йди до школи боса,як я колись ходила...Марійка здивувалась, та спитала: -Бабусю,вам теж були черевички не довподоби?бабуся засміялась та сказала: -Ні, просто тоді грошей , бо моя мати заробляла копийки,за які можна було купити тільки хліб, ми іли один хліб, а тобі й це, й то купляють...Шануй те,що в тебе э, і не завідуй тим, в кого э більше чем в тебе...Дівчинка закам"яніла, від розказу бабусі та сказала мамі:-Мамо, давайте я сама взуюся!Дякую мамо,дякую бабуся!

Мама та бабуся не зрозуміли чому ім дякуэ вона але усміхнулись дивлячись на   неі

Потім ми позвали собаку, щоб вона повернулася в намет, котрий ми змайстрували. Собака через деявий час неохоче повернувся та добре вмостившись та положив морду на лапи міцно заснув. 
Ми домовились, що будемо по черзі вартувати біля собаки, щоб він не пішов у воду, та не намочив рану. Я думав про те, що коли ми будемо повертатися додому, доведется собаку забрати з собою. Вночі, коли ми пішли спати в свій намет,  чули як собака стонав уві сні.  
Прокинувшись вранці, ми відразу побігли до собаки. Прибігши, ми побачили що собаки не було.
- Забрали! - сказав мій друг.
І ми з понурим настроем почвалали збирати свої речі, щоб повернутися додому.
Коли вже залишилося скласти останній рюкзак, ми почули хруст очерета. Через хвилину до нас підійшла вчорашня знайома дівчина, а поряд з нею був і пес. Вона довго дивилася на нас і все ні як не намагалася щось сказати. Мабудь соромилась. А потім тихо подякувала і опустивши очі пішла геть. Собака пішов за нею.
- Вірність! - ще раз сказав вже я.