Помилку при спрощенні приголосних допущено в рядку а) тижневий, проїзний, шістнадцять, чесний б) сонце, свиснути, , заздрісний в)хваснути, улесливий, шістсот, первісний г) щасливий, обласний, пестливий, очисний д) жалісний, студенський, парламентський, солдатський

В і Д(хвасТнути, студенТський)

в) г)

Объяснение:

Яобожаю футбол! мой любимый футболист это шевченко и вот когда папа мне предложил пойти ни его игру в нашем городе, я был безумно рад! ради этого я старался хорошо учиться) когда мы с папой купили всё что надо для хорошей игры шарфы и инициалами команды, дудки и сухарики, сели на свои места и вот началась игра, всё шло хорошо до того мяч летел прямо на меня! я успел его словить, меня показали на главных экранах игры! я был безумно рад! и вот передо мной извинился он- шевченко! и тот мяч он подарил мне вместе с афтографам! этот день с тех пор мой любимый!

Объяснение:

Звертання – це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, іноді – предмет, до якого звернена мова.

Звертання може виражатися одним словом (непоширене) і групою слів (поширене).

У вимові перед звертанням паузи звичайно нема, є пауза тільки після нього, але на письмі звертання обов’язково виділяється з обох боків комами: Світи нам, день, безсмертними огнями, шуміть, сади, роди зерно, земля! (В.Сосюра.)

На початку речення, залежно від інтонації, звертання може виділятися і знаком оклику – тоді наступне слово пишеться з великої букви: О слово рідне! Ти стоїш на чаті предковічних пам’яток святині. (П. Куліш.)

До звертання в реченні не можна поставити питання, але граматично (рід, число) воно може пов’язуватися з присудком. Тому, щоб не сплутати його з членами речення, треба мати на увазі ще й таке.