Твір на тему: "як стати справжнім героєм'​

Бути чи не бути героєм залежить від щоденного вибору. Якщо романтизм визнавав героїв із народження, то реалізм робив героїв зі звичайних людей. А зараз і надсилами нікого не здивуєш. Один із найвідоміших поведінкових психологів Філіп Зімбардо взагалі говорить про явище щоденного героїзму, яке полягає в тому, щоб щоразу ставати трохи добрішим і навіть змінювати світ довкола, надаючи йому нових барв. Герой – людина, що здійснює акт самопожертви заради загального блага». Спробуємо на основі цього визначення скласти портрет сучасного героя. Що ж, герой – це, в першу чергу, людина! Але не кожна людина є людиною, а тим більше, героєм. Якими ж якостями треба володіти, щоб наблизитися до заповітного статусу героя нашого часу? Я не буду говорити за всіх, а скажу особисту думку, яка, може, й неправильна. Герой не є ідеальною людиною, він необов'язково повинен бути красивим, як лялька, розумним як Ейнштейн. У героя можуть бути свої недоліки, які він не приховує, але і не виставляє напоказ. Герой повинен бути розумним, не в плані інтелектуальному, а в плані духовному, мати мету і йти до неї, бути хитрим, знати свою справу, не гаяти час, знати, що хоче, вміти виходити зі складних ситуацій, думати, перш ніж сказати, цінувати кожну хвилину свого життя і знаходити в кожній людині щось хороше. Так має жити сучасний герой, справжній чоловік.Звернемося до наступної частини нашого визначення, в якій сказано, що герой здійснює «акт самопожертви заради загального блага». Тобто, він жертвує собою заради когось: батьків, дітей, простих перехожих, друзів, свого міста, країни. Які ж він може здійснювати пожертвування? Ну, він може пожертвувати своїм часом, щоб до загубленому хлопчику знайти свою маму, або врятувати уссурійських тигрів, що гинуть. Він може хоча б ризикнути здоров'ям, доглядаючи за хворою на грип бабусею чи рятуючи потопаючу людину. Він може пожертвувати своїми грошима, допомагаючи дитячим будинкам або рятуючи від голоду африканських дітей. Та ще багато чим можна пожертвувати заради когось. Але мало просто жертвувати, потрібно робити це абсолютно безкорисливо і точно знати, що твоя до потрібна.А навіщо витрачати час, допомагаючи тим, хто від тебе до не чекає, не просить її, кому до взагалі не потрібна? Робити щось для іншої людини з метою в майбутньому нагадати, що «Я тобі допоміг у той раз, тепер я хочу отримати до від тебе!». І людина з почуття обов'язку (при цьому її може супроводжувати ще маса неприємних почуттів та емоцій) починає допомагати, незважаючи на своє небажання.Зберемо цілісну картину героя. Отже, герой – не ідеальний. Він може бути негарним, худим, суперечливим, задумливим, неуважним. Герой повинен допомагати іншим, причому, не завжди звичними Герой, думаючи про інших, повинен в першу чергу думати про себе, адже поки не буде миру і гармонії в собі, навколо нікому краще не стане.

Ми всі герої, просто потрібно вірити в себе і не боятися творити добро !

Объяснение:

Розряд сполучників:

1. М'яко стеле, ТА твердо спати. (сурядний протиставний)

2. В очі любить, А за очі гудить. (сурядний протиставний)

3. Не той урожай, ЩО у полі, А той, ЩО в коморі. (підрядний з’ясувальний))

4. Сніг і завірюха, БО вже зима коло вуха. (підрядний причини)

5. ЯКБИ хліб та одежа, їв би козак лежа. (підрядний умовний)

6. Захистив, ЯК вовк овець. (підрядний порівняльний)

7. Така правда, ЯК на вербі груші. (підрядний порівняльний)

8. Світи, зоре, на все поле, ДОКИ місяць зійде. (підрядний часу)

9. ЯКЩО влітку часті зірниці — буде гарний урожай. (підрядний умовний)

__

Правопис СПОЛУЧНИКІВ:

1. ЯК би не крутила хуртовина, блисне промінь — крига розтане (3. Гончарук). (частку би можна опустити)

2. ЯКБИ я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю (Леся Українка). (= коли б)

3. ЩОБ прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). (= для того щоб)

4. Вітри проспівають над хвилями нив про те, як в негоду він край боронив (П. Усенко). (про що? про те – прийменник + вказ.займенник)

1)Йде в розвідку, долає перешкоди, мужньо зустрічає останню годину, підбадьорює інших.

2)Думає, як вибереться, коли одужає і повернеться в полк.

3)Не може допустити, щоб через нього хтось постраждав

4)Згадує про матір, сумує за нею

5)Згадує товаришів-бійців, уявляє, як повернеться

6)Просить хлопчика прочитати, дивується мужності героїв, співчуває їм

7)Мріє, як повернеться дожому, жартує зі свого стану: «Смертям двом не бувати, одну ж не обдурити, не біда»

8)«Вже їв, як є, в розмовах щирих летів, як птиця…»