Морфологічний розбір чаруючої ночі бистро ​

ответ:

ночі - іменник ніч неістота загальна ж р однина р в 3 відміна додаток

   Среди всех времен года особенно прекрасна осень. Меня привлекает разнообразие красок, большие перемены в природе, происходящие в этот сезон года. Осень бывает разная: вначале с яркими красками, а потом скучная и унылая пора. Она наступает незаметно. О ней напоминают осенние приметы: короткий день, прохладные ночи, перелетные птицы и красочность листвы на деревьях. В сентябре лето, как бы возвращается на неделю, радуя нас сухой и ясной солнечной погодой. В народе этот период называют бабьим летом. Вот тогда желательно пойти на прогулку в парк или поехать за город, чтобы полюбоваться преобразованиями осенней природы.

    Гуляя по парку, удивляешься такому богатству ярких красок листвы на деревьях. Они становятся: золотистыми, лиловыми и красными, весело шелестят на ветру. Приятно идти по опавшей листве, как по мягкому ковру. Озеро в парке немного темнеет и напоминает прозрачное стекло. Здесь уже не слышно кваканья лягушек. Можно еще увидеть водоплавающих птиц, таких как утки и крачки, которые не успели улететь.

   Приметой бабьего лета считается летающая паутина, которая встречается всюду между деревьями и переливается в солнечных лучах. В парке живут белки, но они уже ведут себя суетливо, ведь впереди зима и им необходимо заготовить впрок желуди и грибы. Но после золотой осени, с каждым днем листвы на деревьях становится все меньше, начинается пора дождей, солнце выглядывает редко. Прогулки в парке наводят грусть и печаль. Особенно, когда пролетает клин журавлей со своим прощальным курлыканьем. Иногда вместо дождя появляются первые снежинки, медленно кружась и сразу же тая, напоминают о скором наступлении другого времени года – зимы. Наверное ни одно время года не может похвастаться таким разнообразием красок и перемен, как осень. Не зря люди искусства почти все писали свои произведения, связанные с природой осени, привлекающей своей красотой, необычностью и таинственностью.

А)марія сиділа, наступивчи на свої густі темні бровиб) хвилюючись ,тимко розповідав про свої перші подвигив) а ми ще довго, до пізньої доби, вели бесідуг)гуркіт канонади ревів не перестаючиприкладка не відокремлюється в реченніа)подув пустотливий вітрець той віщун світанняб)ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуваннямв) старі липи могутні дуби як богатирі уквітчали собою круті горбиг)доцвітали конвалії в травах голуюої весни прапорид)дзвіночок сміху мій син прокидається вранці( цих реченях пропущені розділові знаки)3)потрібно відокремити додаток в реченні (розділові знаки пропущено)а)ягід навколо особливо дикої малини була сила-силеннаб)він говорив не поспішаючи з крижаним спокоємв)оповідач не втомний дід наум знавець на кухарстві і пиятцві розказував билиці й небелиціг)опріч гафійки було ще два наймитид)степ оповитий тишею дихав пахощами розсіяних трав4)потрібно відокремити означення в реченні(розділові знаки пропущені)а)налякане заколотом гайвороння, знялось із сусідньої стріхи й било крилами над обсипаною стріхоюб)у лиці, в очах, було розлите щось гостре ,палке й гаряче ,було видно розум із завзяттям і трохи зі злістюв)на тракторі сиділа дівчинка, кругловидна закіптюжена у засмальцьованім комбінезоні, в червоній як шмат полум*ям косинціг)листатий чауш або волове око як його в них звуть буйно розрісся цієї веснид)спорожнілі від плодів садки натягували на себе жовтогарячу намітку