Сенс життя людини в тому, щоб кожну мить з його швидкоплинних днів наповнювати змістом. Тому, що життя скороминуще, і, як писав Омар Хайям "в цьому світі, крути не крути, не вдається кінця і початку знайти; наша роль в цьому світі - прийти та піти", а про сенс та кінцеву мету нам не сказали, коли за прийти у цей світ. Тому кожен вибирає сам для себе. Хтось вбачає сенс життя у тому, щоб ухопити якнайбільше матеріальних цінностей, а хтось - щоб віддати себе цілком служінню людям, своєму покликанню або самовдосконаленню.
Я вважаю, що сенс життя у тому, щоб встигнути пізнати всі його принади, зазнавши якнайменше втрат, і у тому, щоб залишити на землі свій власний слід - народити дітей, збудувати будинок, посадити бодай одне дерево. А ще у тому, щоб щоб люди, зустрівшись з тобою, посміхнулися, а спілкуючись з тобою, стали трішки щасливішими.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Тестування (кожне правильно виконане завдання оцінюється 1 .) 1. укажіть, у якому варіанті відповіді правильно зазначено ознаки розмовного стилю. а широко використовуються емоційно-забарвлені слова, суспільно-політична лексика, риторичні запитання, вигуки, повтори, тон мовлення пристрасний, оцінний (іронія, сарказм, захоплення, гнів); б основна лексика — загальновживані слова, позбавлені емоційно-стилістичного забарвлення, стилістично нейтральні, які вживаються лише в конкретно-логічному значенні; вживання специфічної термінології, яка в інших стилях ніколи не використовується; вживання складних слів, утворених у різний б, абревіатур; вживання віддієслівних іменників, які нерідко є термінами; мовні штампи, прямий порядок слів; в вживаються специфічні, синтаксично неподільні словосполучення, терміни; мовні засоби поєднуються з формулами, унаслідок чого досягається стислість викладу, чітке дотримання логічності й послідовності складових частин; речення, як правило, розповідні; г загальновживана лексика, експресивна насиченість, діалогічні форми спілкування, риси індивідуалізації мовлення, вживання неповних речень, застосування міміки, жестів, багатство інтонацій різноманітних колоритів мовлення, перемовляння; д загальновживана лексика, експресивна насиченість, діалогічна форма спілкування поряд з авторським текстом, риси індивідуалізації мовлення, широке застосування лексики художнього зображення, тропів, стилістичних фігур синтаксису, ремарки, коментар, зміщення часових і просторових понять. 2. з’ясуйте різновид стилістичної помилки в реченні: «перед випускниками стоїть дилема: куди піти вчитися? » а невідповідність ужитих мовних засобів стилю висловлення; б мовна недостатність; в нерозрізнення слів-паронімів; г порушення принципу милозвучності; д уживання росіянізмів (суржикових слів 3. укажіть, у якому варіанті відповіді правильно визначено ознаки наукового стилю. а широко використовуються емоційно-забарвлені слова, суспільно-політична лексика, риторичні запитання, вигуки, повтори, тон мовлення пристрасний, оцінний (іронія, сарказм, захоплення, гнів); б основна лексика — загальновживані слова, позбавлені емоційно-стилістичного забарвлення, стилістично нейтральні, які вживаються лише в конкретно-логічному значенні; вживання специфічної термінології, яка в інших стилях ніколи не використовується; вживання складних слів, утворених у різний б, абревіатур; вживання віддієслівних іменників, які нерідко є термінами, мовні штампи, прямий порядок слів; в вживаються специфічні, синтаксично неподільні словосполучення, терміни; мовні засоби поєднуються з формулами, внаслідок чого досягається стислість викладу, чітке дотримання логічності й послідовності складових частин; речення, як правило, розповідні; г загальновживана лексика, експресивна насиченість, діалогічні форми спілкування, риси індивідуалізації мовлення, вживання неповних речень, застосування міміки, жестів, багатство інтонацій різноманітних колоритів мовлення, перемовляння; д загальновживана лексика, експресивна насиченість, діалогічна форма спілкування поряд з авторським текстом, риси індивідуалізації мовлення, широке застосування лексики художнього зображення, тропів, стилістичних фігур синтаксису, ремарки, коментар, зміщення часових і просторових понять. 4. які мовні норми засвідчують доцільність використання мовних одиниць різних рівнів у конкретній ситуації мовлення? а граматичні; б стилістичні; в орфоепічні; г орфографічні; д лексичні. 5. публіцистичний стиль — це стиль, яким: а розмовляє публіка (натовп); б пишуть статті, які читає публіка; в пишуть доповіді, що читаються для сприймання їх публікою; г написані газетні та журнальні статті, публіцистичні виступи. 6. в основі розрізнення стилів мовлення лежать: а основні функції мови — спілкування, повідомлення, вплив; б лексичні та орфоепічні ознаки; в ступінь поширення в мові; г сфера вживання. 7. стилістичні засоби української мови — це: а елементи мови, що мають стилістичне забарвлення; б єдність фонетичних, лексичних, морфологічних та синтаксичних засобів; в повільний темп мовлення, чітка вимова звуків, правильне наголошення слів. г мовні одиниці, що використовуються в текстах усіх функціональних стилів. 8. визначте стиль мовлення уривка: «великодній цикл свят в українців традиційно завершували проводи, які здебільшого відзначалися через тиждень після великодня: на провідну неділю або у провідний понеділок. великодні проводи — одне з найважливіших поминальних свят у народному календарі, присвячених вшануванню небіжчиків, душ пращурів». а науковий; б публіцистичний; в художній; г розмовний; д офіційно-діловий. 9. про який стиль іде мова? твори цього стилю звернені до почуттів читача, активно впливають на формування його свідомості. використовується суспільно-політична лексика, приказки, прислів’я, крилаті вислови. а науковий; б публіцистичний; в художній; г розмовний; д офіційно-діловий.
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
Або
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.