Докладний (тобто близький до тексту, без пропуску деталей) письмовий переказ. Вони пройшли півкілометра. Смугу сосняку переривало пасемце дубів і берізок, знова смуга сосняку, а тоді знову листяна посадка. - Отут грибуватимемо, - сказав дід Олекса.- Ставайте кожне на таку смужечку й прямуйте нею. Не бійтеся, не заблудитеся. Усі вийдемо на луг. Дмитро Іванович зайшов у ліс. Сосни стояли тихі, мовчазні, ніби неживі, а берізки й дубки перешіптувались листом. Над головою котився тихий ласкавий шум. Особливо гарні були берізки, гарні своєю молодістю. Осінь ще не спалила їм крил, і вони маяли ними, мовби летіли над сосновим бором. Унизу росла висока трава, але вона була рідка й уже пожухла. Дмитро Іванович подумав, що, мабуть, дід Олекса привів їх не туди, куди треба. Але в ту ж мить побачив попереду в траві щось червоне, кинувся до нього й зупинився в подиві. То був красноголовець. Великий, на високій рівній ніжці, він аж різав очі чистотою червоної барви. Неподалік од нього росло ще два менші. Він поклав їх у кошичок. Як тільки рушив далі, натрапив на два чималі красноголовці, схожі на збитошних хлопців у червоних капелюхах. За кілька хвилин Дмитро Іванович наповнив кошик. Він подумав, що йому ніколи не доводилося бачити стільки грибів. І зрозумів, що то не випадково. Це йому подарунок від діда Олекси. Йому і його родині. Очевидно, дід назнав це місце і беріг до цього дня.
Ответы
Одного разу я поїхала до старшої сестри в гості. Вона пообіцяла, що якщо я їй буду до по хозяйстві, то вона мені купить айфон. Я щойно погодилась, и с радістю взялась за роботу. З часом вона познайомила мене з цікавим хлопцем, який час від часу приходив в гості. Було дуже цікаво і весело, і сестра сказала, що батьки його не будуть проти, якщо я буду з ним зустрічатися. Пройшло 2 місяці, я вже збиралася до дому... -мені не получилося купить тобі айфон, сказала вона, коли я вже йшла на автостанцію, і його батько сказав, щоб ніяких відносин не було в тебе з тим хлопцем,-додала вона... Одже, додому я поїхала з ні чим. Було дуже прикро і сумно
Є багато країн, громадяни яких з особливою повагою ставляться до своєї історії, творення держави. Кожна країна має свої свята, що пов'язані з її історією, традицією чи знаменними датами. У нас теж є знаменні дати, традиції, але є й такі дати, які називають скорботними. Про них теж не забувають, щоб вони більше не повторилися.
Мені особливо приємні українські свята, коли я можу уявити Україну у вигляді святково вбраної дівчини. Її вбрання символізує майбутнє моєї сонячної країни. Це віночок, вишита сорочка, ошатна плахта. Або ж Україну уявляю доброю матір'ю в яскравій хустці та святковому одязі.
Одне розумію: щоб такий образ з'являвся мені, як і всім українцям, для цього слід багато працювати й докладати чималих зусиль. Заквітчати Україну можна успіхами в розвитку науки, техніки, підвищенні добробуту людей. І тоді Україну завжди будуть сприймати як привабливу й мудру господиню.
Мені особливо приємні українські свята, коли я можу уявити Україну у вигляді святково вбраної дівчини. Її вбрання символізує майбутнє моєї сонячної країни. Це віночок, вишита сорочка, ошатна плахта. Або ж Україну уявляю доброю матір'ю в яскравій хустці та святковому одязі.
Одне розумію: щоб такий образ з'являвся мені, як і всім українцям, для цього слід багато працювати й докладати чималих зусиль. Заквітчати Україну можна успіхами в розвитку науки, техніки, підвищенні добробуту людей. І тоді Україну завжди будуть сприймати як привабливу й мудру господиню.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Вони пройшли півкілометра. Ліс ріс смугами: смуга сосняку, смула листяного лісу. Дід Олекса сказав, що тут можна збирати гриби. Кожен має стати на смужечку й прямувати нею. Можна не боятися заблукати - усі вийдуть на луг.
Дмитро Іванович зайшов у ліс. Сосни були мовчазні, а берізки й дубки перешіптувались. Стояв тихий ласкавий шум. Особливо гарні були берізки. Їх листя все ще було зеленим, і вони мовби летіли над сосновим бором. Висока трава була рідка й уже пожухла. Дмитро Іванович подумав, що, дід Олекса привів їх не туди, куди треба. Але в ту ж мить побачив попереду в траві красноголовця. Він був великий, на високій рівній ніжці. Неподалік од нього росло ще два менші. Він поклав їх у кошичок. Потім натрапив на два чималі красноголовці. Швидко Дмитро Іванович наповнив кошик. Йому ніколи не доводилося бачити стільки грибів. І зрозумів, що то йому та його родині подарунок від діда Олекси. Очевидно, дід уже знав це місце і беріг до цього дня.