1. Вважається, що коли у людини немає друзів, вона починає поводитися агресивно. Свідки стверджують, що саме це й призвело Володимира до злочину. Можливо, так воно і було, але є, мені здається, ще якась причина, яка спричинила це лихо. - Роздум. Текст написаний від першої особи, в ньому багато вставних слів, висловлена і власна думка автора.
2. І ось що він мені розповів. Начебто сто років тому у цьому будинку жив привид. І не просто якийсь там звичайний, а… Як би його краще назвати? Своєрідний, чи що?.. Річ у тім, що кожного дня народження одного із членів родини (будь-кого!) робив цей привід ювілярові "подарунок", власноручно з’являючись перед усіма мешканцями цього будинку одночасно. - Опис. Йдеться про персонаж, особливості якого описані в тексті.
3. У давніх слов’ян Новий рік пов’язувався із землеробним календарем. З Х століття вже християнська Русь святкувала його 1 березня, розпочинаючи сільськогосподарчі роботи, а через п’ять століть Новий рік перенесли на 1 вересня, знаменуючи кінець збору врожаю. І лише з 1700 року за наказом Петра Першого християнське літосчислення ведеться з 1січня. - Розповідь. Йдеться про подію, розповідається про все, що з нею пов"язано.
6. Вести - ведення (щоденника), нести - віднесений, сідати - сідало, лізти - залізти, летіти - політ, пекти - печиво, гонити - перегони, ломити - зламати, забирати - забраний, бродити - брід;
Козак - козацький, кріпак - кріпаччина, пісок - пісчаний, вінницький - вінничанин, батьківський - батьківщина, сонце - сонячний, торік - торішній, муха - мушиний, чоловік - чоловічий, перевага - переважно, вік - вічний, брязкати - брязкіт, ловити - лови, губити - розгубитися, возити - возик.
1. Вже в усі вікна цвів синіший за небо бузок. 2. Повиті млою гори сплять. 3. Місяць тихо озирає стомлену сном землю. 4. Присмоктаний мулом човен лежав на березі. 5. Уздовж сполосканих блакиттю озер лежить вся дощами зрита дорога.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
I. Спишіть речення. Підкресліть вигуки, вжиті в значенні само-стійних частин мови, як члени речення.Где1. Не кричи «ау», доки не вийшов з лісу (Нар. творчість 2. «Ай» казатине поспішай (Нар. творчість). 3. У роботі «ох!», а їсть за трьох (Нар. твор-чість). 4. Твоє журливе «ку-ку» спливало, як сльози по плакучій березі, і змивало мою утому (М. Коцюбинський). 5. Креслять тригонометричніфігури високо в небі запізнілі журавлі, запитуючи своїм «кру-кру»: — Чуєш, брате мій, товаришу мій? Відлітаємо! (Остап Вишня). 6. І от яна перелазі.Став. Серце тьох-тьох-тьох! (Остап Вишня).
в - [в'] - приголосний, м'який, дзвінк
і - [і] - голосн, ненаголош
й - [й] - приг, м'як, дзвінк
с - [с'] - приг, м'як, глух
ь --
к - [к] - приг, тверд, глух
о - [о] - голосн, ненагол
в - [в] - приг, тверд, дзвінк
о - [о] - голосн, ненаг
с - [с] - приг, тверд, глух
л - [л] - приг, тверд, дзвінк
у - [у] - голосн, ненаг
ж - [ж] - приг, тверд, дзвінк
б - [б] - приг, тверд, дзвінк
о - [о] - голосн, наголош
в - [в] - приг, тверд, дзвінк
и - [и] - голосн, ненаг
й - [й] - приг, м'як, дзвінк