9 Укажіть рядок, у якому всі звертання вжито в правильній формі. А. Дорогий батьку, мужній князе. Б. Вірний друже, ніжна донечка. В. Рідна бабусю, люба сестро. Г. Мудрий дідусе, шановний отче.

По правилам Української мови словосполучення рідна бабусю і люба сестро правильні

Объяснение:

В

Казка "Лис та їжак"

— Здоров був, їжаче!(кома при звертанні, знак оклику в кінці окличного речення)

— Здоровенькі й ви будьте, — відповів їжак і згорнувся клубочком. (кома і  тире при передачі прямої мови та слів автора)

— Як здоров’ячко?(в кінці питального речення знак питання)

крапка в кінці розповідного речення)

— А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось. (кома при звертанні, крапка в кінці розповідного речення)

— Не можу, — відповідає. — Я ще не вмивався. (тире, кома при передачі прямої мови та слів автора на письмі)

— А знаєш, — каже лисиця, — я тепер уже не їм м’яса, самі овочі.  (кома і тире при передачі прямої мови; у другому реченні кома при переліченні стоїть). Сьогодні цілий ранок з кроликами на капусті паслася. Та й наїлася ж!..(кома в кінці розповідного речення, знак оклику в кінці окличного речення)

— Та що ви кажете?! (знак  питання в кінці питального речення, знак оклику для підсилеення інтонації запитання). А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетеревенят пасеться.(кома в СПР реченні, крапка в кінці розповідного речення).

— Де це? — так і підскочила лисиця. (знак питання в кінці питального речення; тире для відокремлення прямої мови від слів автора)

— За струмочком праворуч. Та куди ж ви? (крапка  в кінці розповідного речення, знак питання в кінці питального)

— Побіжу, ніколи...(кома при переліченні, крапки свідчать про незваершеність фрази). І лисиці як не було. (крапка в кінці розповідного речення)

Розгорнувся їжак:

— Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш... ( двокрапка, тире при передачі слів автора і прямої мови, комами виділено звертання, крапки в кінці свідчать про незавершеність фрази).

у дужках пояснення розділових знаків.

Великі сини України Т. Шевченко та І. Франко вийшли з народу. Своїми творами, талантом вони заслужили всенародну шану.

Переді мною Шевченків «Кобзар». Цю безсмертну книгу читали ще сучасни­ки Шевченка, а сьогодні перечитуємо ми, діти XXI століття.

Справжнім шедевром є вірш «Садок вишневий коло хати…», який був напи­саний далеко від Батьківщини. Шевченко змальовує традиції українців — це дружна сім’я, де є гармонія людини і природи. Ми бачимо садок вишневий, бать­ківську хату, сім’ю, що вечеряє коло хати… І чуємо, як хрущі над вишнями гудуть, тьохкає соловейко, співають дівчата. Ця поезія дуже милозвучна, тому ста­ла народною піснею.

Інша пейзажна поезія «За сонцем хмаронька пливе» пройнята смутком. Адже розлука з рідним краєм тільки посилює спогади про батьківську хату, мальов­ничу природу. Шевченко вживає такі епітети: синє море, хмаронька рожева, ту­ман сивий. Метафори: серце одпочине, туман оповиє душу. Порівняння: мов мати дитину, неначе ворог. Все це надає віршові поетичності і наближує до фольклор­них творів.